Удосконалення системи нагляду НБУ за комерційними банками

Актуальність теми дипломної роботи полягає в оцінці недосконалості сучасного суто державного методу банківського регулювання та необхідності розробки нових методів банківського регулювання і нагляду, які забезпечують як державні цілі безпеки та фінансової стабільності банківської системи, так і приватно-корпоративні цілі захисту інтересів вкладників і кредиторів.

Об'єкт дослідження дійсної дипломної роботи - механізм регулювання та банківського нагляду Національного банку України стабільності роботи банківської системи України на макрорівні держави та мікрорівні комерційного банку АКБ “Приватбанк”(м.Дніпропетровськ).

Мета дослідження дійсної дипломної роботи - дослідження інструментів банківського нагляду та їх вплив на мікроекономіку функціонування банку та макроекономіку регулювання Національним банком України стабільності грошово-кредитного ринку.

Інформаційно-методологічна база досліджень дійсної дипломної роботи роботи - звітні документи АКБ „Приватбанк” за 2000-2004 роки, статистичні таблиці Мінстату України за 1992-2004 роки, статистичні та нормативні документи Національного банку України, статистичні таблиці Асоціації українських банків.

Практичне значення отриманих результатів дипломної роботи - в наданні як службам банківського нагляду так і аналітичним групам Наглядових Рад акціонерів комерційних банків нового методологічного підходу до контро-лю ефективності роботи менеджменту банку по забезпеченню нормативної дивідендної доходності акцій та механізму самоокупності функціонування інфраструктури та персоналу банку

КЛЮЧОВІ СЛОВА: БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД, РЕГУЛЯТИВНИЙ КАПІТАЛ, АДЕКВАТНІСТЬ КАПІТАЛУ, ЛІКВІДНІСТЬ, ДИВІДЕНДНА ДОХІДНІСТЬ КАПІТАЛУ, БАНКІВСЬКІ РИЗИКИ, РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД, БАЗЕЛЬСЬКІ ПРИНЦИПИ НАГЛЯДУ

Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури. Роботу подано на 121 стор., вона містить 22 таблиці, 25 рисунків, додатки на 28 стор. Список використаної літератури включає 47 найменування.

ВСТУП

Банківське регулювання в Україні - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.

Банківський нагляд в Україні - це система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими об'єднаннями, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів.

Регулювання та моніторинг грошово-кредитного ринку діяльності комерційних банків НБУ здійснюється через застосування діючих інструментів регулювання та нагляду по відношенню до комерційних банків, а саме:

- політики обов'язкових резервів із використанням різних ставок резервування довгострокових та короткострокових залучених коштів комерційними банками в національній, та у вільно конвертованій валюті;

- процентної політики, якою передбачено використання облікової ставки НБУ та процентних ставок за його операціями як базової ціни національної валюти;

- здійснення відповідних регулюючих операцій на валютному і фондовому ринках з метою утримання стабільності курсу національної валюти;

- використання депозитних сертифікатів НБУ;

- політики контролю резервування банками ризиків за кредитними операціями, операціями з цінними паперами, сумнівних операцій за дебіторською заборгованістю та інших ризиків;

- політики підвищення та атестації власного капіталу банку, ступеня його маневрування для погашення втрат від безнадійних фінансових операцій;

Актуальність теми дипломної роботи полягає в необхідності оцінки недосконалості сучасного державного методу банківського регулювання та необхідності розробки нових методів банківського регулювання і нагляду, які забезпечують як державні цілі безпеки та фінансової стабільності банківської системи, так і приватно-корпоративні цілі захисту інтересів вкладників і кредиторів.

Предметом дослідження дипломної роботи - механізм регулювання та банківського нагляду Національного банку України стабільності роботи банківської системи України на макрорівні держави та мікрорівні комерційного банку АКБ “Приватбанк”(м. Дніпропетровськ).

Мета дослідження дипломної роботи - дослідження інструментів банківського нагляду та їх вплив на мікроекономіку функціонування банку та макроекономіку регулювання Національним банком України стабільності грошово-кредитного ринку.

Завдання дослідження дипломної роботи:

- аналіз існуючого механізму та інструментарію банківського нагляду в Україні та світовий досвід банківського нагляду;

- аналіз статистики нормативного (безвиїзного) регулювання діяльності АКБ “Приватбанк” у 2001 -2004 роках у порівнянні з показниками регулювання інших комерційних банків України;

- побудова комплексного алгоритму банківського нагляду на основі ризик-орієнтованого підходу та проведення досліджень на статистичних матеріалах діяльності банків.

- оцінка ефективності виділення банківського нагляду в окремий від НБУ Уповноважений орган нагляду.

Методи дослідження, застосовані в дослідженнях дипломної роботи -

методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку (горизонтально-вертикальні статистичні розрізи), методи побудування алгоритмів та програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).

Інформаційно-методологічна база досліджень дипломної роботи - звітні документи АКБ „Приватбанк” за 2000-2004 роки, статистичні таблиці Мінстату України за 1992-2004 роки, статистичні та нормативні документи Національного банку України, статистичні таблиці Асоціації українських банків.

В роботі проведений аналіз літератури - обсяг 47 джерел вичерпно віддзеркалює існуючі законодавчі, нормативні документи та монографії по темі дослідження. Основні дослідження по тематиці банківського нагляду в Україні викладені в роботах К.Є.Раєвського (НБУ), Яценюка А.П.(НБУ), Симановского А.Ю.

В 1 розділі дипломної роботи розглянуті питання сучасного стану розвитку банківської системи в економіці України. Банківська система України, як і типові банківські системи країн з ринковою економікою, створена на основі 2-х рівні:

- 1 рівень - центральний емісійний та регулюючий державний центр у вигляді Національного банку України, який функціонує згідно Закону України “Про Національний банк України”;

- 2 рівень - система комерційних банків, яка функціонує згідно Закону України “Про банки та банківську систему”;

Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у формах адміністративне регулювання (реєстраційно-ліцензійне регулювання) та індикативне регулювання (встановлення нормативів діяльності банків):

В 2 розділі дипломної роботи розглянуті питання аналізу стану організації банківського нагляду НБУ за комерційними банками України у 2001 - 2004 роках (на прикладі комерційного банку „Приватбанк”).

Проведений в дипломній роботі аналіз ефективності застосування нормативів регулювання банківської діяльності, впроваджений Національним банком України, дозволяє констатувати наступне:

а) Банківська структура України різко монополізована, власний капітал та активи в банківській системі розподілені нерівномірно - перші 9 найбільших банків зосередили 45% статутного капіталу та 50,1% активів. Найбільший акціонерний банк АКБ “Приватбанк” станом на 01.01.2005 зосередив 12,5% активів всієї банківської системи України.

б) 50% (78 із 157 діючих) банків нижнього діапазону рейтингу володіють усього 8% активів банківської системи України та працюють безприбутково для забезпечення функціонування системи “карманних” платіжно-кредитних терміналів з високим ризиком банкрутства. При цьому всі 157 банків банківської системи України мають статутний капітал не менше норми в 3-5 млн. євро, встановленої НБУ, що є явно недостатньою навіть при збільшенні до 8 млн. євро до 2007 року.

в) аналіз виконання нормативів Н1-Н13 всією банківською системою показав їх виконання як АКБ „Приватбанком”, так і всіма 157 банками консолідовано, що є протиріччям низьким рівням прибутковості активів банківської системи, які не перевищують рівня рентабельності в 1 -2 %.

В 3 розділі дипломної роботи розглянуті питання шляхів удосконалення банківського нагляду в Україні та оцінки головних завдань, що стоять перед будь-якою системою банківського нагляду:

- гарантія здоров'я банківського сектора для підвищення і сприяння економічному зростанню країни;

- захист вкладників, які розміщують свої кошти в банках. Це завдання пов'язане з підтримкою довіри громадськості до банківської системи, втрата якої призводить до послаблення останньої і таких макроекономічних наслідків, як скорочення грошової пропозиції, розвал системи платежів, більш несподівані зобов'язання уряду, економічна нестабільність у державі;

- підвищення конкуренції в банківському секторі: банківські закони й положення мають бути спрямовані на заохочення конкуренції і попередження монополії та дій, що перешкоджають конкуренції;

- підвищення ефективності банківської справи і справедливий розподіл кредиту в економіці: банківська система має відповідати вимогам суспільства високою якістю фінансових послуг за прийнятною вартістю. Грошові кошти мають надходити до економічних секторів, які можуть використовувати їх найбільш продуктивно й ефективно.

В дипломній роботі показано, що існуюча система банківського нагляду Національним банком України має методологічні недоліки ідентифікації реального стану комерційних банків різного масштабу, а основою нової методології банківського нагляду, проаналізованої в дипломному проекті, є впровадження комплексних показників рентабельності роботи окремих блоків банківського бізнесу з врахуванням в показниках окремо інтересів державного регулювання, акціонерів, менеджменту та кредиторів банку;

В висновках дипломної роботи показані:

- недосконалість сучасного суто державного методу банківського регулювання та необхідність розробки нових методів банківського регулювання і нагляду, які забезпечують як державні цілі безпеки та фінансової стабільності банківської системи, так і приватно-корпоративні цілі захисту інтересів вкладників і кредиторів;

- практичне значення розробленого нового методологічного підходу до контролю ефективності роботи менеджменту банку по забезпеченню нормативної дивідендної доходності акцій та механізму самоокупності функціонування інфраструктури та персоналу банку;

- доцільність законодавчого впровадження незалежної від Національного банку України служби Банківського Нагляду України, яка повинна виконувати функції аналізу діяльності та регулювання не тільки комерційних банків України, але і комерційної діяльності Національного банку України;

Практичне значення отриманих результатів дипломної роботи - в наданні як службам банківського нагляду так і аналітичним групам Наглядових Рад акціонерів комерційних банків нового методологічного підходу до контролю ефективності роботи менеджменту банку по забезпеченню нормативної дивідендної доходності акцій та механізму самоокупності функціонування інфраструктури та персоналу банку.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ НАГЛЯДУ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ ЗА КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

1.1 Банківська система в ринковій економіці

Банківська система України має дворівневу структуру та складається з Національного банку України (1 рівень) та комерційних банків (2 рівень), що створені і діють на території України відповідно до положень Закону «Про банки та банківську діяльність» [1].

Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» [2] та іншими законами України.

Національний банк є економічно самостійним органом., який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України. Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку. Плановані доходи та витрати Національного банку відображаються в кошторисі його доходів і витрат. Кошторис доходів та витрат повинен забезпечувати можливість виконання Національним банком його функцій.

Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року.

В той же час Закон України “Про державний бюджет України на ___рік” щорічно порушає цю норму та заздалегідь планує Національному банку України обумовлену суму, яку НБУ повинен перерахувати до бюджету як планове перевищення доходів над витратами. Так у Держбюджеті на 2003 рік така сума становила 1,255 млрд. грн.., у 2004 рік така сума становила 1.209 млрд. грн. та 133,2 млн. оларів США, у Держбюджеті на 2005 рік запланована сума 1,209 млрд. грн.. Таким чином, Національний банк перетворюється в Україні в комерційний банк, який має організовувати обумовлений законами прибуток та ще перераховувати його щомісячно до Держбюджету.

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.

Національний банк відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику [42].

Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:

1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;

2) процентну політику;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

7) емісія власних боргових зобов'язань та операції з ними.

Національний банк встановлює банкам норматив обов'язкового резервування коштів. При цьому:

1) норматив обов'язкового резервування встановлюється єдиним для банків в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів в національній та іноземній валюті;

2) для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися різні нормативи обов'язкового резервування;

Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:

1) надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;

2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під заставу цінних паперів за ціною не нижче індексу інфляції терміном на 5 років;

3) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;

4) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України;

5) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;

6) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

7) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали та камені та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;

8) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;

9) приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності;

10) видає гарантії і поруки відповідно до положення, затвердженого Радою Національного банку;

11) веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків;

12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними;

13) веде особові рахунки працівників Національного банку;

14) веде рахунки міжнародних організацій;

15) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, в тому числі за рішенням суду.

Національний банк має право встановлювати плату за надані ним відповідно до закону послуги (здійснені операції).

Комерційні банки 2 рівня банківської системи Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності. Держава не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями держави, якщо інше не передбачено законом або договором.

Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку [3].

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції [19]:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1) операції з валютними цінностями;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:

1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

з інструментами грошового ринку;

з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення операції. Дозвіл надається, якщо:

1) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку України, що підтверджується незалежним аудитором;

2) банк не є об'єктом застосування заходів впливу;

3) банком подано план, за яким він буде здійснювати таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;

4) Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.

Національний банк України має право встановити спеціальні вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності.

Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях. Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.

Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:

1) приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;

2) майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;

3) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.

За станом на 1 січня 2005 року в Державному реєстрі банків значиться 182 банки, з них 160 банків мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, у тому числі: 132 банки - акціонерні товариства (з них: 92 - відкриті акціонерні товариства (2 банки - державні), 40 - закриті акціонерні товариства), 28 банків - товариства з обмеженою відповідальністю [47].

З початку 2004 року в Державному реєстрі банків зареєстровано 7 банків (ТОВ КБ "Столиця", ЗАТ "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал", ЗАТ "Український банк реконструкції та розвитку", АКБ "ФОКАС", ТОВ КБ "Українська Фінансова Група", ТОВ Універсальний КБ "Камбіо", ЗАТ "Міжнародний Іпотечний Банк").

Виключено з Державного реєстру 4 банки: 3 банки у зв'язку із закінченням процедури ліквідації ("Миккомбанк", "Інтерконтбанк", "Євробанк") та 1 банк (Західбудгазбанк), який приєднався на умовах філії до ВАТ Селянський комерційний банк "Дністер".

Протягом 2004 року прийнято рішення про ліквідацію 3 банків (АКБ "Росток Банк, "Акціонерний Банк Креді Свісс Фьорст Бостон (Україна)" та АБ "Аллонж".

В стані ліквідації перебуває 20 банків (11,0 % від загальної кількості банків у Державному реєстрі банків), з них 13 банків ліквідуються за рішенням Національного банку України, 6 банків - за рішенням господарських (арбітражних) судів та 1 банк - за рішенням зборів акціонерів (власників) банку.

У 2004 році банківська система продовжувала розвиватися більш динамічно порівняно з іншими секторами економіки.

Регулятивний капітал банків збільшився на 38,6 % (за 2003 рік- 31,4 %) і становить 18394,1 млн. грн.

Капітал (балансовий) банків збільшився на 44,8 % (за 2003 рік - на 29,0%) і становить 18657,6 млн. грн.

Зростання капіталу банків відбулося за рахунок майже всіх його складових: статутного капіталу - на 3483,8 млн. грн. або на 42,9 %, результату переоцінки основних засобів, нематеріальних активів та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії - на 907,0 млн. грн. або на 74,1 %, загальних резервів - на 13,2 млн. грн. або на 35,9%, резервного фонду - на 187,7 млн. грн. або на 31,1%, інших фондів - на 271,3 млн. грн. або на 37,4%, емісійних різниць - на 131,4 млн. грн. або на 45,9% та результатів звітного і минулих років.

Капітал (балансовий) банків має таку структуру. Статутний капітал складає 62,2 % від капіталу, результат минулих років - 6,7 %, результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії - 11,4 %, результат поточного року - 7,6 %, загальні резерви та фонди банків - 9,9 %, емісійні різниці - 2,2 %, результат звітного року, що очікує затвердження - 0,01 %.

За 2004 рік зобов'язання банків України збільшилися на 32,6 % (за 2003 рік - на 62,0 %) і на 01.01.2005 становили 115866,2 млн. грн., в т.ч. нерезиденти - 12,5 % від зобов'язань. Зобов'язання в іноземній валюті становлять - 43,4 %.

Збільшення зобов`язань банків відбулось за рахунок збільшення коштів суб`єктів господарювання - на 12140,7 млн. грн. або на 43,4 %, вкладів фізичних осіб - на 9092,2 млн. грн. або на 28,3 %, коштів інших банків - на 4033,4 млн. грн. або на 94,6%, коштів бюджету та позабюджетних фондів на 520,7 млн. грн. або на 46,8%, кредитів, отриманих від міжнародних та інших фінансових організацій - на 749,3 млн. грн. або на 83,1 %, коштів небанківських фінансових установ - на 1518,6 млн. грн. або на 46,2% та інших зобов'язань - на 1111,8 млн. грн. або на 35,2 %.

Зобов`язання банків мають таку структуру. Кошти суб'єктів господарської діяльності - 34,6 %; вклади фізичних осіб складають 35,6 % від загальної суми зобов'язань банків; кошти інших банків - 17,6 %; кошти бюджету та позабюджетних фондів - 1,4 %; кредити, отримані від міжнародних та інших фінансових організацій - 1,4 %, кошти небанківських фінансових установ - 4,1 %, інші зобов'язання - 5,3 %.

Банки мають досить прогресивну структуру вкладів населення з точки зору строковості. Строкові вклади складають 33203,4 млн. грн. або 80,6 % від загальної суми вкладень (на відповідну дату минулого року - 77,4 %), а вклади до запитання - 8002,1 млн. грн. або 19,4 % (22,6 %). Вклади в національній валюті складають 52,8 % від загальної суми вкладів фізичних осіб.

Збалансоване зростання активів та покращення їх структури і якості є необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку банків. За 2004 рік чисті активи (загальні активи за мінусом сформованих резервів за активними операціями) збільшилися на 34,2 % і становлять 134523,8 млн. грн. Загальні активи збільшились на 34,1 % (за 2003 рік - на 55,7 %) і складають 141574,5 млн. грн., в т.ч. нерезиденти - 7,1 % від загальних активів. Загальні активи в іноземній валюті складають - 38,7 %.

Збільшення загальних активів відбулось за рахунок збільшення кредитів, наданих банками, на 23755,7 млн. грн. або на 32,3 %, високоліквідних активів - на 7551,7 млн. грн. або на 47,1%, вкладень в цінні папери - на 1681,0 млн. грн. або на 25,7 %, дебіторської заборгованості - на 75,4 млн. грн. або на 6,3 %, основних засобів та нематеріальних активів на 2420,3 млн. грн. або на 37,0 %, нарахованих доходів до отримання - на 149,4 млн. грн. або на 11,8 % та інших активів - на 401,0 млн. грн. або на 78,5 %.

Банки мають таку структуру загальних активів. Високоліквідні активи складають - 16,7 % від суми загальних активів, кредити, надані банкам - 68,7 %, вкладення в цінні папери - 5,8 %, дебіторська заборгованість - 0,9 %, основні засоби та нематеріальні активи - 6,3 %, нараховані доходи до отримання - 1,0 %, інші активи - 0,6 % від суми загальних активів.

Кредитний портфель має таку структуру. Кредити, надані суб'єктам господарської діяльності, складають 75,0 % від загального обсягу кредитного портфеля; кредити, надані іншим банкам та НБУ - 10,0 %; кредити, надані фізичним особам - 15,0 %; кредити, надані органам державного управління - 0,04 %, кредити, надані небанківським фінансовим установам - 0,01 %.

Випереджаючими темпами продовжували зростати довгострокові кредити та кредити в інвестиційну діяльність, що позитивно впливало на динаміку економічного зростання в Україні. За 2004 рік довгострокові кредити збільшилися на 61,8 % і на звітну дату становили 45517,6 млн. грн. або 46,8 % від наданих кредитів. Кредити в інвестиційну діяльність збільшилися на 75,5 % (за 2003 рік - на 74,3 %) і складають 6060,0 млн. грн. (8,3% від кредитів, наданих суб'єктам господарської діяльності).

Одним з важливих завдань для банків залишається забезпечення прибуткової діяльності та підвищення ефективності діяльності банків. За 2004 рік прибуток банків склав 1409,9 млн. грн., що у 1,7 разів більше, ніж за 2003 рік (826,9 млн. грн.).

Порівняно з 2003 роком доходи банків збільшились на 6117,1 млн. грн. або на 43,9 % і склали 20066,0 млн. грн., в т.ч. процентні доходи становили 13554,6 млн. грн. (або 67,6 % від загальних доходів), комісійні доходи - 4613,3 млн. грн. (23,0%), результат від торговельних операцій - 1059,9 млн. грн. (5,3 %), інші операційні доходи - 738,3 млн. грн. (3,7 %), інші доходи - 61,3 млн. грн. (0,3%), повернення списаних активів - 37,7 млн. грн. (0,2 %), непередбачені доходи - 0,8 млн. грн.

Порівняно з минулим роком витрати банків збільшились на 5534,1 млн. грн. або на 42,2 % і склали 18656,1 млн. грн., в т.ч. процентні витрати становили 7755,6 млн. грн. (або 41,6 % від загальних витрат), комісійні витрати - 499,4 млн. грн. (2,7 %), інші операційні витрати - 1177,3 млн. грн. (6,3 %), загальні адміністративні витрати - 6540,9 млн. грн. (35,1 %), відрахування в резерви - 2304,9 млн. грн. (12,4 %), непередбачені витрати - 0,7 млн. грн., податок на прибуток - 377,3 млн. грн. (2,0%).

Динаміка основних показників діяльності банківської системи України наведена в табл. А.1 Додатку А [35].

1.2 Складові системи банківського нагляду центрального банку за комерційними банками

Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків в межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими об'єднаннями, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах [1]:

I. Адміністративне регулювання:

1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;

3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;

4) нагляд за діяльністю банків;

5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.

II. Індикативне регулювання:

1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;

2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;

3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;

4) визначення процентної політики;

5) рефінансування банків;

6) кореспондентських відносин;

7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;

8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку;

9) імпорту та експорту капіталу.

Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися тільки в таких цілях:

- для перевірки ліцензії установи на право ведення діяльності;

- для перевірки права на здійснення банківської діяльності.

Управління нормами капіталізації комерційних банків на етапі створення та ліцензування діяльності

Створення банків виконується згідно Закону України „ Про банки та банківську діяльність” [1] та положень Національного банку України:

- Положення “Про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” (N 375) [20]

- Положення про порядок створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав, особливості їх закриття та здійснення нагляду (N 45) [21]

Статут банку складається з урахуванням положень Закону [1], Закону України "Про господарські товариства" [3] та інших законів України.

Статут банку обов'язково має містити інформацію про:

1) найменування банку;

2) його місцезнаходження;

3) організаційно-правову форму;

4) види діяльності, які має намір здійснювати банк;

5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами;

6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;

7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону;

8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку;

9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку;

10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків;

11) положення про аудиторську перевірку банку;

12) положення про органи внутрішнього аудиту банку.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків учасників. Банк має отримати від учасників банку документи й відомості, потрібні для з'ясування джерел походження коштів, що спрямовуються на формування його статутного капіталу.

Розподіл прибутку з метою збільшення статутного капіталу може здійснюватись шляхом нарахування дивідендів учасникам банку та прийняття ними рішення про їх направлення до статутного капіталу.

Банкам забороняються зустрічні інвестиції у статутні капітали один одного та зустрічні інвестиції в статутні капітали їх учасників.

Державна реєстрація та ліцензування банків виконується згідно Закону України „Про банки та банківську діяльність” [1] та положення Національного банку України:

- Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій ” (N 275) [19]:

1. Для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа або голова спостережної ради подає до територіального управління Національного банку за місцем створення банку такі документи:

а) заяву про реєстрацію банку, засвідчену підписом уповноваженої особи або голови спостережної (наглядової) ради;

б) установчий договір, підписаний засновниками (учасниками) банку та засвідчений відбитком їх печатки. Підписи фізичних осіб - засновників (учасників) засвідчуються в нотаріальному порядку.

Для реєстрації державного та кооперативного банків установчий договір не подається.

в) статут банку, затверджений установчими зборами (зборами учасників) і підписаний головою правління банку. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України і має відповідати вимогам Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства" та інших законодавчих актів. У ньому зазначаються:

- повна і скорочена назва банку та його місцезнаходження;

- організаційно-правова форма;

- перелік основних законів, на підставі яких створюється і діє банк;

- положення про те, що банк набуває статусу юридичної особи з часу реєстрації його Національним банком у Державному реєстрі банків;

- положення про те, що банк виконує вимоги нормативно-правових актів Національного банку, користується єдиними правилами бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації і комп'ютеризації, подає Національному банку звітність та інформацію в установлених ним обсягах і формах;

- напрями діяльності та спеціалізація (у разі її наявності);

- перелік видів діяльності, банківських та інших операцій, які має намір здійснювати банк на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку;

- порядок і строки формування статутного капіталу банку;

- кількість часток, паїв у статутному капіталі, розмір часток кожного з учасників (якщо банк створено як товариство з обмеженою відповідальністю, кооперативний банк). Статут банку, заснованого як акціонерне товариство, має містити також відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна чи бездокументарна), кількість акцій, що купуються засновниками і акціонерами, строк і порядок виплати частки прибутку (дивідендів), яка проводиться один раз на рік за підсумками року. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 відсотків статутного капіталу акціонерного товариства;

- розмір і порядок формування резервів та загальних фондів банку;

- порядок розподілу прибутків і покриття збитків;

- положення про аудиторську перевірку банку;

- положення про органи внутрішнього аудиту банку;

- положення про структуру управління банку, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких потрібна одностайність або кваліфікована більшість голосів (загальні збори акціонерів, збори учасників банку, спостережна рада банку, правління (рада директорів) банку);

- положення про органи контролю за діяльністю банку, порядок їх діяльності (ревізійна комісія);

- порядок реорганізації або ліквідації банку відповідно до Закону;

- порядок унесення змін до статуту банку;

- інші положення, що не суперечать чинному законодавству України;

г) протокол установчих зборів (зборів учасників), підписаний головою та секретарем зборів, у якому зазначаються місце та дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування. Протокол має містити: рішення про створення банку, прийняття статуту, обрання спостережної ради банку і ревізійної комісії, призначення голови правління (ради директорів), головного бухгалтера та членів правління банку (ради банку) та уповноваженої особи, відповідальної за реєстрацію банку в Національному банку, інші положення відповідно до чинного законодавства України. У разі створення державного банку подається постанова Кабінету Міністрів України про створення державного банку;

ґ) бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати, на поточний рік і стратегію діяльності на наступні три роки (на кожен рік окремо), що засвідчений підписами засновників банку та/або головою спостережної ради та має містити:

- мету створення банку;

- перелік і докладний опис видів діяльності, що планує здійснювати банк (які саме операції відповідно до статті 47 Закону), їх економічну доцільність;

- коло клієнтів, яких банк має намір залучити з метою обслуговування;

- розрахунок прибутковості всієї діяльності банку та кожного виду діяльності окремо на кінець перших трьох фінансових років;

- прогнозні розрахунковий баланс (за формою N 11-КБ) і розрахунок звіту про фінансові результати банку (за формою N 2-КБ) на кінець кожного фінансового року;

- економічне обґрунтування прогнозних показників розрахункового балансу і розрахунку звіту про фінансові результати (опис джерел залучення та спрямування коштів, фінансових результатів діяльності, формування фондів і резервів у розмірах, потрібних для покриття можливих збитків, прогнозний розрахунок дотримання економічних нормативів, заходи, що сприяють успішній конкуренції та враховують потенційний вплив конкуренції на проведення банківських операцій);

- опис та відомості про управлінську та організаційну структуру банку (підрозділи, їх підпорядкованість, порядок прийняття рішень, положення про правління (раду директорів) банку).

Бізнес-план має бути підготовлений банком із урахуванням сценаріїв сприятливого та несприятливого розвитку ринку операцій, які банк планує здійснювати; стану ринків, що обслуговуватимуться банком; обґрунтування припущень, на підставі яких побудовано бізнес-план;

д) відомості про склад спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

е) документи, що дають змогу зробити висновок про бездоганну ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної (наглядової) ради банку, у тому числі:

- довідки банків, у яких отримано кредити, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення;

- анкету згідно з додатком 3 до Положення.

Для реєстрації державного банку подаються документи, що дають змогу зробити висновок про професійну придатність голови, його заступників та членів наглядової ради, кандидатури яких відповідають таким вимогам:

- наявність громадянства України;

- наявність повної вищої економічної або юридичної освіти, або наукового ступеня в галузі економіки, фінансів та/або права;

- наявність досвіду роботи не менше трьох років в органах законодавчої влади чи на керівних посадах в органах центральної виконавчої влади України або банківській установі або досвіду наукової, практичної роботи в сфері економіки, фінансів, права.

є) копію звіту про наслідки підписки на акції (для банку, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства), зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку з доданням переліку акціонерів банку.

ж) угоду про передавання приміщення у власність (шляхом дарування, продажу тощо) для розміщення банку за підписом уповноваженої за установчим договором особи або договір оренди приміщення на строк не менше ніж п'ять років у разі його укладення;

з) документи, що дають можливість зробити висновок про професійну придатність і бездоганну ділову репутацію голови та його заступників, членів виконавчого органу (правління або ради директорів) і головного бухгалтера, його заступників, кандидатури яких відповідають таким вимогам:

- наявність повної вищої економічної, юридичної освіти чи освіти в галузі управління - для голови та його заступників, членів правління (ради директорів), а також повної вищої економічної або бухгалтерської освіти - для головного бухгалтера та його заступників;

- стаж роботи голови, його заступників та членів правління (ради директорів) банку, головного бухгалтера та його заступників у банківській системі за відповідним фахом не менше ніж три роки, у тому числі для голови правління та головного бухгалтера на керівних посадах - не менше ніж рік;

- бездоганна ділова репутація;

- відсутність зауважень відповідного територіального управління Національного банку та фактів порушень банківського законодавства України і внутрішніх документів банку за час роботи в банківських установах.

и) копії платіжних документів про здійснення юридичними та фізичними особами - учасниками банку сплати внесків до статутного капіталу (подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку, встановленого Законом для розгляду документів (визначених цим пунктом) та державної реєстрації банку);

і) висновки аудиторських фірм (аудиторів), що складені за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності юридичних осіб - учасників банку, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством України, щодо:

Страницы: 1, 2