Документний потік з проблем галузі як основа інформаційної діяльност



РУБРИКИ	Документний потік з проблем галузі як основа інформаційної діяльност	РЕКОМЕНДУЕМ

Главная

Валютные отношения

Ветеринария

Астрономия и космонавтика

Банковское биржевое дело

Безопасность жизнедеятельности

Биология и естествознание

Бухгалтерский учет и аудит

Военное дело и гражд. оборона

Макроэкономика экономическая

Маркетинг

Международные экономические и

Менеджмент

Микроэкономика экономика

ПОИСК

Документний потік з проблем галузі як основа інформаційної діяльност

тан надходжень по книгообміну у відсотках від щорічних обсягів: 2001 р. - 16,5; 2002 - 7,2; 2003 - 2,9; 2004 - 0,6; 2005 - 1,4. Всього за 5 років - 4 %. Для забезпечення єдиного інформаційного простору це мізерна кількість, незважаючи на те, що ці видання визначаються актуальністю і широтою тематики наукових досліджень, сприяють інформуванню вітчизняних учених галузі. Очевидно і безперечно, що слід використовувати всі можливості для забезпечення надходження до фондів різних видів видань для створення єдиного інформаційного простору з країнами СНД: обмін базами даних та окремими виданнями, участь у спільних проектах тощо, що дасть змогу значно поліпшити комплектування бібліотеки. Адже відомо, що національної науки не існує, вона тільки тоді може творчо розвиватися, якщо успішно функціонує у світовому середовищі. Серед джерел комплектування найважливішим є документопостачання за системою безоплатного обов'язкового примірника, що дає змогу найбільш повно й оперативно поповнювати фонди новими галузевими виданнями.

З набуттям незалежності України, у зв'язку з ліквідацією колишньої системи книгозабезпечення та фінансовими негараздами було зроблено кілька спроб поновлення права одержання обов'язкового примірника. Завдання і функції бібліотеки змінилися, вона стала головним координаційним, науково-дослідницьким, бібліотечно-інформаційним і методичним центром мережі сільськогосподарських бібліотек. Започатковано видання РЖ "Агропромисловий комплекс України". Знову гостро постала проблема забезпечення повноти й оперативності комплектування фондів виданнями сільськогосподарської тематики, що видаються на теренах України. З 1997 р. бібліотека почала одержувати обов'язковий примірник авторефератів. За проведеним дослідженням "Статистичні дані по спецрадах за 2001-2004 рр. (надходження авторефератів до фондів ДНСГБ УААН)", у 2003 р. не надійшло 4,2 % авторефератів, за 2004 р. - 2,1 %, тобто, у бібліотеці створюється оптимально повний фонд авторефератів галузевої тематики.

Прийнято низку директивних документів щодо одержання видань НДУ мережі. Одержання обов'язкового безоплатного примірника видань є найпріоритетнішим і найстабільнішим джерелом комплектування в умовах дефіциту коштів на придбання документів. Нині в Україні створено нормативну базу загальнодержавних правових документів щодо комплектування бібліотечних фондів: Закон України "Про обов'язковий примірник документів". ДНСГБ УААН має право одержання обов'язкового примірника видань галузевої тематики на всіх видах носіїв. У цілому це позитивно вплинуло на систему комплектування її фондів. На підставі порівняння даних із серіальним випуском "Аграрні науки" системи електронних видань "Бібліотека - суспільству" Асоціації бібліотек України, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН одержано висновки, за якими масиви галузевих документів, що надійшли до бібліотек, доповнюють один одного, маючи майже однакові обсяги. Згідно з нормативно-правовими актами надходження обов'язкового примірника здійснюється за схемою: виробники документів - Державний комітет телебачення і радіомовлення України - одержувачі обов'язкового примірника. Але цей механізм повністю не реалізується, і бібліотеки не забезпечуються обов'язковим примірником повною мірою.

Аграрна галузь, враховуючи її пріоритет в економіці держави, як не дивно, не забезпечена спеціалізованими потужними книжковими видавництвами. Література із сільськогосподарської тематики виходить у десятках видавництв по всій Україні, і в цьому полягає основна складність отримання достовірних даних про вихід видань, враховуючи відсутність їх повної реєстрації та репертуару.

На сьогодні переважна більшість видань сільськогосподарської тематики виходить друком в установах мережі УААН і галузевих вишах.

Установи підвідомчої УААН мережі, що становлять 25,9 % від загальної кількості репродуцентів сільськогосподарських видань, з якими співпрацює бібліотека, надіслали за 2004 р. до фондів тільки 28,6 % надходжень. Відстежувалися видання підвідомчої мережі НДУ: міжвідомчі наукові збірники, що їх видають 20 науково-дослідних установ, продовжувані видання (збірники наукових праць та науково-технічні бюлетені (9 НДУ). Основна увага приділяється надходженню документів науково-дослідних установ мережі, і головним статутним завданням бібліотеки, поряд з іншими, є створення архівного фонду цих видань.

Зроблено аналіз надходження обов'язкових примірників до фондів ДНСГБ УААН: у 2002 р. надійшло 3,6 %, у 2003 - 53,4 %, у 2004 - 71,5%, у 2005 - 63 % річних надходжень. Закон про обов'язковий примірник виконується частково. До бібліотеки не надходить повний потік сільськогосподарських видань, навіть із бібліотек підвідомчої мережі: у 2003 р. одержано 47,9 %, у 2004 р. - 46,9 %. Із видавництв різних форм власності надійшло тільки 38,9 % необхідних видань.

Як наукова установа ДНСГБ УААН входить до Відділення регіональних центрів наукового забезпечення АПВ, але лише 14 із них надсилали свою друковану продукцію - це переважно інформаційні видання, бюлетені, методичні матеріали, а також книги. Сільськогосподарські вищі навчальні заклади І-IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України надсилають обов'язкові примірники продовжуваних видань: збірники наукових праць, науково-теоретичні збірники, наукові вісники, науково-технічні бюлетені. Десять із них не надіслали повного комплекту цих видань, а з Кримського державного агротехнологічного університету та Таврійської державної агротехнічної академії збірники наукових праць зовсім не надходять. Крім цього, колективи вишів видають велику кількість монографій, підручників, навчальних посібників, переважна більшість з яких теж не потрапляє до фондів ДНСГБ УААН, тому що вони друкуються за кошти спонсорів.

Останніми роками формується нова система книгорозповсюдження: виникають приватні книжкові магазини, у т. ч. при видавництвах, навчальних закладах, різних організаціях, діють великі книготорговельні фірми, традиційні канали книгорозповсюдження доповнюються електронними. Але навіть у такій ситуації повністю відстежити документний потік неможливо, оскільки наукові й виробничі галузеві видання виходять мізерними накладами, які переважно розповсюджуються у своєму регіоні. Ця продукція формує значний за обсягом документний потік, у складі якого підручники, посібники, монографії, збірники наукових праць, матеріали наукових зібрань учених. Ці видання у продаж не надходять і за обов'язковим примірником у повному обсязі теж не надсилаються.

Проблеми, які постають перед бібліотеками-одержувачами обов'язкового примірника, майже однакові: немає повної попереджувальної інформації про вихід видань, відсутня централізована інформація про видавництва та видавничі організації. Головна проблема - це відмова видавців передавати книги до бібліотек через відсутність державного фінансування, тому що значна частина видань виходить у комерційних структурах за спонсорські або авторські кошти. Не надходять видання, що друкувалися за кордоном. Цим порушується чинне законодавство і створюються лакуни у національному інформаційно-бібліотечному фонді, гальмуються процеси інформатизації галузі, зокрема, немає повноти відображення досягнень науковців різних аграрних галузей у РЖ "Агропромисловий комплекс України", що покликаний бути настільною книгою кожного науковця чи фахівця в Україні, з подальшою інтеграцією до закордонних БД.

Система обов'язкового примірника у державі повинна працювати ефективно, в іншому разі не вдасться створити повноцінний фонд галузевої літератури. Очевидно, що у перспективі без створення оптимально повних БД галузевої літератури, обміну ними з іншими великими універсальними й галузевими бібліотеками надання користувачам інформації буде обмеженим.

Це особливо актуально у світлі Указу Президента України "Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій": до 2010 р. передбачається створення в електронній формі фондів архівів, бібліотек, музеїв та інших закладів культури, а також забезпечення широкого доступу населення до інформації.

Передплата періодичних видань нині є одним із джерел, що забезпечує оперативне і повне комплектування цим видом видань у межах виділеного фінансування. Тільки передплатні агенції, яких налічується кілька десятків, дають майже вичерпну попереджувальну інформацію про репертуар періодичних видань та умови їх отримання.

Репертуар, очевидно, зменшуватиметься і надалі, тому що при виділенні лімітів фінансування майже не враховується фактор інфляції. Завдяки співпраці з редакціями періодичних сільськогосподарських видань, до фондів щорічно додатково надходить понад 70 назв журналів безкоштовно. Це безперечний актив фонду, який динамічно використовується читачами, чим створюється і певна реклама для видавців. Нині у складній економічній ситуації колектив докладає зусиль щодо забезпечення надходження до фондів кожного галузевого видання, оскільки це - важлива ланка в процесі історичного розвитку науки. Зважаючи на широкий спектр наукових досліджень вчених-аграріїв та їх регіональний характер, це завдання не є легким, враховуючи, що видання друкуються у великій кількості видавництв різних форм власності. Поповнення фондів наукової літератури безпосередньо залежить від рівня науки та книговидання й активно впливає на подальші наукові дослідження. Зібрані в бібліотеці документи вивчатимуться як історична наукова спадщина поколінь учених-аграрників, а формування, впорядкування та зберігання фондів наукових видань є вагомим внеском колективу бібліотеки у подальший розвиток аграрної науки.

Без стовідсоткового поповнення фондів ДНСГБ УААН як галузевого депозитарію не можна говорити про якісний інформаційний продукт для потреб товаровиробників сільськогосподарської продукції різних форм власності. Не менш проблематичним є у разі прийняття рішення про створення на основі нашої бібліотеки так потрібного галузі порталу "Українська академія аграрних наук". Розв'язання проблеми всебічної сільськогосподарської бібліографії із повним репертуаром вітчизняних видань великою мірою залежить від державної зацікавленості, в першу чергу Міністерства аграрної політики України. Українська академія аграрних наук упродовж останніх п'яти років у межах фінансових можливостей, а також затвердженням низки відповідних регламентуючих документів практично готова до розв'язання нагальних питань інформаційно-бібліотечного супроводження наукового забезпечення агропромислового виробництва України, в тому числі з визначенням питань щодо комплектування фондів. Потрібно зробити ще один важливий крок - це системний державницький підхід або відповідна програма, які б усунули міжвідомчі протиріччя і проблеми. З оглядом на це особливу надію покладаємо на Національну бібліотеку України імені В.І. Вернадського, стосовно аграрної галузі - на керівників 263 бібліотек науково-дослідних установ мережі УААН та освітніх закладів І-ІУ рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України, які в межах власної компетенції та функціональних обов'язків повинні сприяти якомога найбільшому наповненню фондів ДНСГБ УААН - галузевого депозитарію сільськогосподарської та лісогосподарської літератури [11, 37].

Як науково-інформаційний центр бібліотека щорічно видає по 4 випуски реферативного журналу "Агропромисловий комплекс України" та "Бюлетеня ДНСГБ УААН". Усього за роки існування установи видано понад 100 наукових праць (монографій, збірників, бібліографічних покажчиків) і близько 600 науково-методичних матеріалів, статей та інших наукових публікацій.

Постановою Президії УААН від 26 квітня 2001 р. "Про виконання Указу Президента України про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України" визначено два пріоритетних напрями подальшого розвитку ДНСГБ УААН:

перший - створення на базі бібліотеки спочатку електронного зведеного каталогу літератури сільськогосподарських бібліотек України, а далі національної сільськогосподарської електронної (цифрової) бібліотеки. Для виконання цих планів всі нові надходження до ДНСГБ УААН з кінця 2000 р. каталогізуються за допомогою ІРБІС;

другий - організація Центру історії аграрної науки з метою проведення низки комплексних галузевих досліджень, зокрема з проблеми "Започаткування, становлення та розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні" [9, 87].

2.2 Створення інтегрованої системи інформаційно-бібліотечного сервісу в обслуговуванні потреб споживачів сільськогосподарської галузі

Інформаційна потреба (ІП) в першу чергу випливає з професійної діяльності користувачів, що визначена конкретними цілями і задачами. Іншими словами, будь-якій організації властиві певні особливості (специфіка) діяльності, що визначають специфічні ІП. Саме в ході рішення поставлених завдань, реалізації цілей діяльності виникає потреба звернення до інформації. Тому специфіка діяльності і визначає сутність ІП.

Вивчення й облік всіх основних об'єктивних і суб'єктивних факторів, що впливають на споживачів інформації і на формування в них ІП, необхідно для того щоб виявити і зрозуміти діалектичну взаємодію об'єктивних і суб'єктивних сторін ІП у процесі формування потреб у користувачів інформації. Це дозволить побачити дійсну картину своєрідності ІП у різних категорій споживачів інформації.

А.И. Чорний визначає ІП у такий спосіб, що ІП - це інформація, необхідна для досягнення якоїсь мети. Для її задоволення створювалися бібліотеки й архіви, а останнім часом - складні інформаційні системи. Як справедливо відзначають багато дослідників, саме потреби споживачів визначають види обслуговування, які їм повинні надати інформаційні фахівці.

З поглибленим вивченням ІП і розширенням асортименту послуг прийшло нове розуміння ефективності обслуговування. Спочатку основним інструментом вивчення задоволеності читачів був аналіз відмовлень на необхідну читачам літературу. Пізніше виникла проблема тематичної відповідності інформаційних потреб, запитів і результатів інформаційного обслуговування. Карти зворотнього зв'язку стали обов'язковим елементом окремих видів послуг.

У зв'язку з цим закономірно посилюються вимоги користувачів до оперативності, точності і повноти наданої інформації, а також до комфортності умов її використання. Бібліографічні списки і покажчики умовам комфортності вже не відповідають. Більш того, підібраним на їхній основі повним текстам документів, користувачі віддають перевагу дайджестам, фактографічним й аналітичним довідкам.

А для того щоб раціонально будувати обслуговування, необхідно виявляти всі канали, по яких фахівці одержують необхідну інформацію. Вивчення професійних потреб для цього вже недостатньо, потрібне дослідження інформаційного поводження людей.

Інформаційне поводження відбиває рівень інформаційної культури особистості. У ході досліджень визначено, що рівень інформаційної культури фахівців позначається не тільки на рівні їх особистих професійних досягнень, але й в оцінці користувачами якості інформаційних продуктів і послуг, наданих інформаційною службою [28, 13].

Спеціальність споживача є першочерговим фактором, який впливає на ІП і тому пропонують класифікувати споживачів за цією ознакою. В основу класифікації споживачів можуть бути покладені також соціально-демографічні дані - сфера зайнятості й територіальна належність, вчений ступінь чи освіта, комплекс соціально-психологічних та інформаційних факторів, що визначають науково-виробничу діяльність споживачів. Ряд авторів вважають за необхідне при класифікації користувачів враховувати соціальні ознаки і властивості особистості.

На характер ІП, загалом, впливають такі фактори як рівень інформаційної культури, запас інформації, а вони в свою чергу залежать від освіти, характеру роботи, її стажу, вік, наукової кваліфікації.

Класифікуючи споживачів правової інформації К. Серьогіна виділяє такі рівні:

група споживачів за спільністю інформаційних потреб (у галузях);

спільність інформаційних потреб за характером роботи споживачів;

спільність інформаційних потреб на основі вужчих інтересів (спеціалізація споживача);

спільність інформаційних потреб на основі профілю закладу [8, 456].

Для реалізації інформаційної функції та задоволення ІП своїх користувачів бібліотеки здійснюють інформаційне обслуговування [7, 112].

Входження в бібліотечну практику інформаційних технологій ставить на порядок денний проблему впровадження нових форм і методів у роботу традиційних бібліотек, а також перегляд існуючих підходів до її ролі і статусу в умовах переходу до інформаційного суспільства. Першочерговим при цьому є вирішення комплексу завдань, пов'язаних з розвитком і трансформацією інформаційного сервісу бібліотек [37, 38].

Інформаційне обслуговування (або інформаційний сервіс) включає операції пошуку, збору, аналітико-синтетичної переробки, оформлення та розповсюдження інформації, які виконують професійні інформаційні працівники з метою підвищення ефективності творчої діяльності фахівців. До них відносяться: формування інформаційних масивів, створення інформаційно-пошукових систем, підготовка різноманітних бібліографічних покажчиків, фактографічних довідок, створення рефератів і оглядів та багато іншого [7, 112].

В практику інформаційного обслуговування цих установ все активніше впроваджуються нові форми та методи. Кабінети правової та ділової інформації, з наданням різноманітних фактографічних довідок, електронні каталоги, бази даних, бібліотечні сайти, інформаційні ресурси на компакт-дисках, замовлення й отримання документів у онлайновому режимі стають реаліями діяльності бібліотек.

Одним з найактуальніших напрямів розвитку інформаційного сервісу є залучення до фондів бібліотек документів на новітніх носіях інформації. Електронні документи поки, що, складають не значку частину бібліотечних фондів, але вони постійно зростають. І тому так важливо своєчасно організувати комплектування фондів бібліотек саме такими документами.

Важливою тенденцією розвитку сучасних бібліотечно-інформаційних систем є повноцінне представлення каталога свого фонду та забезпечення повномасштабного обслуговування, тобто реалізація онлайнового пошуку, замовлення літератури та отримання необхідних публікацій в електронному вигляді. Але бібліотеки повинні не тільки відобразити й розкрити свої фонди для читачів, а й допомогти знайти відсутні в них матеріали, що є в інших сховищах, і шляхом використання можливостей служб електронної доставки документів наблизити до своїх читачів фонди найбільших бібліотек світу.

Сьогодні бібліотека вже не повинна обов'язково мати конкретні документи в своєму фонді, достатньо володіти інформацією про місцезнаходження потрібного видання та мати можливість замовити й отримати відповідну копію документа. В такому разі довідковий апарат бібліотеки стає ключем до взаємовикористання документної інформації і відповідно одним з механізмів підтримки єдиного інформаційного простору.

Однак не тільки бібліографічне інформування є принципово важливим у діяльності бібліотек. Останнім часом бібліотеки все активніше приступають до створення й інших видів вторинної інформації - реферативної, оглядової, фактографічної. Адже саме в бібліотеках створено найоптимальніші умови для цього - найбільш повне зібрання документів та кваліфіковані фахівці, які знаються на основах аналітико-синтетичної обробки інформації.

Таким чином, головними напрямками розширення інформаційного сервісу бібліотек є:

комплектування бібліотек усіма джерелами інформації на електронних носіях і формування фондів електронних документів;

створення нових видів інформаційних продуктів і послуг (реферативних, фактографічних, оглядових, прогнозно-аналітичних баз даних з розвиненим пошуковим апаратом, зокрема, з використанням гіпертекстових систем), переорієнтування на формування інформаційних продуктів переважно в електронному вигляді;

кооперація зусиль бібліотек і усіх суб'єктів документно-комунікаційної сфери для створення інформаційних продуктів високої якості;

залучення до обслуговування читачів бібліотек інформаційних ресурсів Інтернет, створення навігаційних систем для полегшення пошуку інформації в різноманітних базах даних;

розвиток служб електронної доставки документів, що мають стати ключем до взаємовикористання документної інформації і, відповідно, одним з механізмів підтримки єдиного інформаційного простору [37, 42.].

Мережа сільськогосподарських бібліотек являє собою систему, яка складається з досить автономних підсистем - 274 бібліотечних закладів.

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека (ДНСГБ) УААН є науково-методичним центром для цих установ, серед яких: бібліотеки 73 науково-дослідних інститутів і 65 державних науково-дослідних станцій Української академії аграрних наук та 135 бібліотек вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України. Разом вони обслуговують понад 500 тис. урядовців, політиків, науковців, фахівців, фермерів та інших землекористувачів і землевласників, бізнесменів, а також професорсько-викладацький склад закладів освіти та осіб, що в них навчаються. Книжкові колекції зазначених бібліотек налічують близько 19 млн. облікових одиниць. З них користувачі щорічно одержують понад 20 млн. видань. Тільки ДНСГБ УААН, яка має статус науково-дослідної установи і де працює 100 працівників, серед яких 5 докторів, 9 кандидатів наук і 30 наукових співробітників, щорічно обслуговує близько 13 тис. читачів, видаючи їм зі свого унікального мільйонного фонду друкованої продукції близько ЗО тис назв книг, газет і журналів.

Як науково-дослідна установа бібліотека видає "Бюлетень ДНСГБ УААН", реферативний журнал "Агропромисловий комплекс України", серію біобібліографічних покажчиків "Академіки Української академії аграрних наук" та історико-бібліографічну серію монографій та інших наукових публікацій “Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії”.

У той же час, функціонуюча в Україні система бібліотечного обслуговування працівників аграрної сфери та сільського населення морально і фізично застаріла, оскільки не приділяє достатньо уваги створенню бібліотек нового покоління, власних електронних інформаційних ресурсів і постійному виходу до світового інформаційного простору. Все це призвело до того, що в умовах ринку така система вже неспроможна задовольнити швидко зростаючі потреби користувачів, зацікавлених у своєчасному одержанні вичерпної інформації з вирішуваних питань, або про джерела, в яких вона міститься.

Світовий досвід свідчить, що добре налагоджена діяльність сільськогосподарських бібліотек є одним з основних чинників підвищення ефективності аграрної науки, сільськогосподарського виробництва і бізнесової діяльності.

У цьому зв'язку виняткового значення набуває створення в Україні інтегрованої у світовий простір електронної системи інформаційно-бібліотечного обслуговування сільського господарства нового покоління.

Постановою Президії Української академії аграрних наук "Про виконання Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України" від 26 квітня 2001 р. пріоритетним напрямом розвитку визначено створення на базі ДНСГБ УААН електронного корпоративного каталога (ЕКК) сільськогосподарських бібліотек країни, а далі й віртуальної (цифрової") сільськогосподарської бібліотеки.

Для забезпечення умов ефективного функціонування ДНСГБ УААН та мережі сільськогосподарських бібліотек, насамперед, головних бібліотек - методичних центрів об'єднань, необхідно створити і постійно розвивати сучасне комп'ютеризоване інформаційне середовище, максимально спрямоване на високопродуктивну наукову діяльність і прискорене використання досягнень науково-технічного прогресу в усіх галузях АПК. З цією метою інформаційні ресурси мережі сільськогосподарських бібліотек мають стати єдиним фондом - складовою частиною Національного інформаційного ресурсу. На ДНСГБ УААН покладається функція методичного забезпечення та координації його формування та використання.

Основу функціонування ДП сільськогосподарських бібліотек нового покоління, окрім книг, газет і журналів має становити сукупність спеціалізованих бібліографічних реферативних і повнотекстових баз даних, баз знань, ринкової та фактографічної інформації, дорадчих та експертних систем тощо, які створюються власними силами на рівні світових стандартів, або купуються на вітчизняному та світовому ринках інформаційних продуктів. Для ефективного формування та використання таких ДП необхідно мати надійні телекомунікації та розвивати науковий маркетинг (видавнича діяльність, семінари, виставки, реклама тощо).

ДНСГБ УААН формує власні спеціалізовані довідково-бібліографічні фонди документів як на традиційних (паперових), так і на комп'ютерних носіях, залучаючи, в разі потреби, інформаційний потенціал інших бібліотек та інформаційних установ світу; здійснює якісне довідково-інформаційне та інформаційно-бібліографічне обслуговування урядовців, науковців, фахівців і товаровиробників аграрної сфери в Україні та за її межами, забезпечуючи розповсюдження досягнень науки, техніки і передового досвіду з усіх напрямів діяльності науково-дослідних установ УААН, навчальних закладів Мінагрополітики України та інших відомств і організацій, причетних до збирання, зберігання та розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації. Інформаційно-довідкове та інформаційно-бібліографічне обслуговування науковців й інших користувачів полягає у задоволенні ІП і запитів споживачів бібліографічної та іншої інформації з метою:

підвищення інтенсивності та якості наукових досліджень, скорочення термінів і зменшення вартості проектно-конструкторських розробок;

швидкого впровадження сучасних технологій та наукової продукції у виробництво;

підтримання реформування сільського господарства та ринкових механізмів економіки.

ДНСГБ УААН та головні бібліотеки об'єднань сільськогосподарських бібліотек з їх мережами активно сприяють ефективному розвитку аграрної науки та агропромислового виробництва, надаючи користувачам достовірну, своєчасну, пертинентно-релевантну інформацію на основі:

систематизації опублікованих результатів наукових досліджень, передового вітчизняного і зарубіжного досвіду з різних напрямів (галузей) аграрної науки та виробництва;

формування, ведення й використання усіх видів баз даних і знань галузевих установ, які нагромаджують сільськогосподарську інформацію;

організації надання інформаційно-бібліотечних послуг у співпраці з різноманітними установами та організаціями, в т.ч. добровільними об'єднаннями громадян, що розповсюджують сільськогосподарську науково-технічну інформацію;

налагодження видавничої діяльності;

пропаганди і впровадження досягнень науки та передового досвіду шляхом організації індивідуальної і масової роботи з читачами.

Для вирішення цих завдань на ДНСГБ УААН та головні бібліотеки покладаються всі основні функції і серед них такі:

комплектування довідково-інформаційного фонду аграрної науки і виробництва всіма необхідними первинними та вторинними документами на традиційних (паперових) та електронних (комп'ютерних) носіях, що містять інформацію про наукові звіти, рукописи і публікації, книги, періодичні видання, проекти, нормативно-довідкові, статистичні та інші матеріали, огляди, тези наукових конференцій і симпозіумів, патентно-ліцензійні та юридично-правові документи з необхідними відомостями за профілем науково-дослідних установ і навчальних закладів;

інтелектуальну фахову обробку документів з метою відбору їх до локальних і розподілених повнотекстових баз даних та знань, формування масиву вторинних документів інформаційно-пошукового призначення - бібліографічних описів, рефератів, словників-термінів, тезаурусів;

активну пропаганду та розповсюдження науково-технічної інформації про досягнення світової науки і практики на основі систематичного вивчення запитів учених-аграріїв, сільськогосподарських товаровиробників і науково-дослідних установ галузі на науково-технічні, технологічні й організаційно-економічні нововведення, що можуть забезпечити високі врожаї та показники тваринництва і переробної промисловості, темпи науково-технічного прогресу в агропромисловому виробництві;

організацію роботи з міжнародної стандартизації термінології і підготовки документів з метою створення умов для ефективного здійснення аналітичної діяльності, обміну бібліографічною інформацією як в Україні, так і за її межами;

використання електронно-обчислювальних машин та інших технічних засобів для створення пошукових образів документів, ведення баз (банків) даних та знань, в т.ч. корпоративного електронного каталога, пошуку і розповсюдження даних і знань, підготовки відповідей на інформаційні запити та автоматизованих видань реферативних і бібліографічних покажчиків, розвитку комп'ютерних мереж обробки й обміну інформацією, а також налагодження двосторонніх зв'язків з інформаційними центрами та окремими користувачами;

надання методичної і практичної допомоги сільськогосподарським бібліотекам, а також головним бібліотекам об'єднань, Регіональним центрам наукового забезпечення АПВ та іншим інформаційним консультаційно-освітнім службам з питань організації інформаційної роботи та її комп'ютеризації;

тиражування інформаційних джерел з метою їх розповсюдження, технічне обслуговування поліграфічних та інших засобів розмноження інформаційних матеріалів.

Електронний зведений корпоративний каталог (ЕКК) сільськогосподарських бібліотек України є складною системою, що містить велику кількість окремих елементів - електронних каталогів усіх бібліотек України мережі УААН та бібліотек інших систем і відомств, що здійснюють збирання, зберігання та розповсюдження сільськогосподарської літератури. Електронні каталоги бібліотечно-інформаційних установ повинні мати ідентичну побудову і спільне програмне забезпечення, яким, з огляду на поширеність і простоту освоєння та використання, обрано ІРБІС - інтегровану систему для інформаційно-бібліотечних ресурсів. Робота по створенню зведеного ЕКК має здійснюватись у такий спосіб:

Кожна з бібліотек-учасниць створює власний електронний каталог і вміщує його на Web-sites установи, до якої вона належить у рубриці "Бібліотека". Це дозволить кожній бібліотечній установі звірити або запозичити пошуковий образ документів (описи) та проставити коди бібліотек, де є ідентичний документ.

Всі Web-sites повинні мати links, що допоможе розшукати книги, яких немає у бібліотеці даної установи.

3. Організаційну роль виконує ДНСГБ УААН, яка має найбільший фонд, підготовлених фахівців з організації і ведення електронного каталога, сучасну комп'ютерну техніку.

4. Звернення до ЕКК кожної бібліотеки відслідковуватимуть лічильники на їх сайті [10, 24].

Розділ 3. Вивчення документного потоку на основі матеріалів Державної поточної бібліографії
3.1 Тенденції розвитку основних методів вивчення документних потоків
Рухомість - є спосіб існування ДП. Він постійно змінює свій кількісний обсяг, темпи росту, типи, види і жанри вхідних елементів, матеріальні носії. Кожен новий документ, що входить у потік, змінює його семантичну (змістовну) структуру, значимість і ціннісні властивості всіх попередніх по темі документів. Змінюються і такі характеристики як інтенсивність використання елементів потоку у суспільстві, темпи старіння документів в ньому, ступінь тематичної, просторової, мовної, авторської концентрації елементів потоку і т.д. Власне кажучи для потоку немає стабільних характеристик. Щодо незмінної залишається лише його функціональна роль у житті суспільства як основного засобу збереження, накопичення і передачі відомостей про навколишній світ у часі і просторі.

Перший з них багатий по характеру відомостей, традиційний, обов'язковий, але, по-перше, вимагає багаторічної роботи з певним мікропотоком документів; по-друге, отримане "досвідчене" знання про потік документів практично не піддається формалізації, тому залишається індивідуальним, не накопичуваним. Як правило, таке знання складається з різноманітних відомостей про конкретні книги даного потоку, тобто воно фактографично не узагальнюється, ним важко скористатися іншим фахівцям.

Другий підхід - функціонально-кількісне спеціально започатковане дослідження мікропотоку документів - немає поки що широкого розповсюдження в інформаційному середовищі. Дослідження достатньо трудомістке: для виявлення та багатоаспектного аналізу мікропотоку з річним об'ємом 1000-1500 документів у середньому необхідно приблизно 330-350 годин. Це породжує багато проблем. Але є й переваги.

Основні переваги досліджень потоку:

1. Протягом двох місяців фахівець одержує відомості про тематичну структуру мікропотоку документів документів, актуальні тематичні напрями його розвитку, склад потоку згідно видів, авторську, видавничу структуру потоку. Такий набір відомостей може накопичуватися при традиційному його вивченні за 5-7 років.

2. Ці дані про потік в основному формалізовані - отримані у вигляді словника основних предметних рубрик, набору кількісних показників, переліків різновидів документів, видавництв, журналів, авторів і колективів, що беруть участь у формуванні мікропотоку. Тому вони можуть обговорюватися фахівцями, передаватися наступним поколінням фахівців, накопичуватися для планомірного спостереження за розвитком мікропотоку.

3. На основі даних про мікропотік документів можуть здійснюватися:

планування інформаційного забезпечення з врахуванням річного і накопиченого об'єму потоку, документів по темі і можливостей його бібліографічного освоєння;

розподіл обов'язків між співробітниками інформаційної установи, відділу в залежності від об'єму мікропотоку документів, що обробляється;

виявлення актуальної тематики для форм випереджаючого інформування;

бібліографічне забезпечення комплектування фонду інформаційної установи по конкретним темам; видавництвам і організаціям, що займаються видавництвом; журналах; творчих колективах; авторах; серійних виданнях і т.п.;

удосконалення технологічних процесів і методик формування ДПА (наприклад, процесу аналітичного розпису найбільш важливих журналів, методики відбору публікацій для тематичної картотеки, предметизації матеріалів у ній і т.д.).

У залежності від поставленої мети вивчається певна складова частина ДП певної тематики: мікропотік документів галузі знання; вузькогалузевий мікропотік; проблемно-тематичний мікропотік; мікропотік документів визначеного типу, виду, жанру в рамках галузі або теми.

При функціонально-кількісному аналізі мікропотоків документів за основну одиницю виміру приймають документ - книгу, статтю з журналу, газети, збірника, тобто такий семантичний текст, що може одержати самостійний бібліографічний опис у потоці і раціонально аналізувати річний потік документів з теми, але можливі і вибірки з нього.

Основна методична вимога - повнота виявлення мікропотоку в хронологічних і тематичних границях. При виборі методів і методик дослідження потоку основними чинниками служать мета, завдання вивчення мікропотоку, сфера використання і характер необхідних повідомлень про потік, можливість його здійснення (трудові витрати, наявність необхідної документної бази, кваліфікація виконавців).

Використовують різні методи вивчення ДП: історико-генетичні, книгознавчі методи дозволяють характеризувати походження і розвиток основної частини потоку (тип, вид, жанр публікацій, тематичний мікропотік, потік літератури певного видавництва).

Типологічні методи дають можливість співвіднести документ по його формалізованих ознаках з визначеним типом літератури, видом або жанром публікації. Спеціаліст обирає для дослідження загальноприйняту в області книгознавства або журналістики (для газетно-журнальних жанрів) типізацію документів, але завжди змушений вводити додаткові ознаки "упізнання" різновиду документів. Наприклад, ознака серії, видавництва, тиражу, якщо документ не ідентифікується по відомих ознаках, то він фіксується в графі "не визначене".

Класифікаційні методи (систематизація, предметизація, дескрипторизація, кластеризація, фасетизація) служать для виявлення тематично однорідного мікропотоку і його внутрішнього поділу на предметно відособлені складові частини при вивченні тематичної структури потоку.

Статистичні (кількісні) методи дозволяють виміряти в потоці частоту появи документів з будь-якою ознакою, наприклад, кількість книг видавництва "Знання" у річному потоці галузевої літератури. Вимір здійснюється в абсолютних цифрах, а для наочного представлення і співвідношення результатів може бути виражене у відсотковому відношенні. Наступна статистична обробка даних про потік може бути досить різнохарактерною - апроксимація кривих, факторний аналіз, вирахування комплексних показників і т.д.

Семантико-лінгвістичні методи - засновані на різних методиках змістовного аналізу відомостей про документи і їхніх текстів. Контент-аналіз заснований на аналізі частоти вживання у назві або тексті документа визначених термінів і словосполучень. Близький йому кластерний аналіз, при якому виділяються ключові слова по силі зв'язку між ними (частота зустрічальності) об'єднуються в родинні кластери або предметні рубрики.

Бібліографічний аналіз документів побудований на вивченні формальних, змістовних і функціональних (ціннісних) ознак документів. Дозволяє виявити роль і місце документа (або однорідної їхньої сукупності) у мікропотоці, їхні ціннісні властивості, дати змістовну інтерпретацію (пояснення) отриманим статистичним показникам.

При змістовному описі результатів дослідження можуть бути використані додатково такі методи, як експертна оцінка, опитування читачів. Цікаві нові прогнозно-аналітичні методи - "ярмарок ідей", метод "мозкової атаки", "дерево цілей" та ін. Усі проведені дослідження документного потоку побудовані на вже підтвердженій гіпотезі: кожен тематично однорідний мікропотік має особливості структури, внутрішні закономірності розвитку і використання у суспільстві [5, 12].

Кількісний аналіз враховує такі параметри, як чисельність первинних документів та інформаційних видань, їхні обсяги, показники розпорошення і застарівання, кількість авторів, частоту цитування та кількість запитів користувачів. Проводячи цей вид аналізу, доцільно охоплювати галузі науки, окремі наукові напрями, проблеми, країни, знаходити взаємозв'язок усіх параметрів і визначати динаміку процесу.

Якісний аналіз базується на вивченні змісту документів, визначенні цінності, достовірності й повноти інформації, що стосується ідей, методів дослідження, фізичних принципів, конструктивних рішень, техніко-економічних та експлуатаційних характеристик виробів, економічних, маркетингових факторів тощо.

Аналіз інформаційних зв'язків передбачає виявлення взаємозв'язку між окремими науковими дисциплінами (напрямами), країнами, школами, колективами, вченими, інтенсивності цих зв'язків, каналів передачі інформації, зміну зв'язків у часі й просторі. Одним із найефективніших методів аналізу інформаційних зв'язків є аналіз мереж цитування, що дає змогу визначити відносну цінність виконаних досліджень, тобто ступінь зацікавленості в них суспільства та науковців.

Аналіз структури ДП спрямований на виявлення видової структури документів (зміни співвідношення між різними видами й типами документів), характеру видань (теоретичні, прикладні, експериментальні роботи, співвідношення між ними, а також фактів, методів, концепцій, що дає змогу дослідити стадії розвитку певного наукового напряму [14, 96].

3.2 Аналіз структури документного потоку з проблем сільського господарства на основі “Літопису книг” 2005-2007 р.р.
Необхідність усвідомлення сучасних складних процесів, що відбуваються під впливом зростання значення інформації з сільськогосподарської тематики в нашій державі, зумовила збільшення масиву інформації цього напряму, що спричинило інтерес до проблем у наукових дослідженнях ДП сільськогосподарської галузі знань.

Формування і розвиток ДП зумовлені певними закономірностями: ДП є системним об'єктом з відповідними якостями та ознаками; зміст і структура ДП визначаються змістом, структурою й іншими особливостями галузі сільського господарства, компонентом якої він є; ДП формують документи різних типів і видів, що відповідають різноманітним галузевим документно-інформаційним потребам споживачів.

Аналіз галузевих ДП є важливим напрямком бібліометричних досліджень. У методиці бібліометричного дослідження галузевого ДП передбачається наступне:

визначення закономірностей формування і розвитку ДП;

структурування ДП за тематичним, типовидовим, мовним, видавничим та іншими аспектами;

виявлення кількісного наповнення зазначених структур;

визначення основних тенденцій розвитку ДП;

розроблення на цій підставі можливих гіпотез удосконалення репертуару галузевих документів.

Вибір об'єкта дослідження потоку з сільськогосподарської галузі зумовлений тим, що саме вітчизняна книга з сільськогосподарської тематики є однією з тих, яка визначає економічний розвиток країни та характеризується широким колом фахівців, наявністю потоку первинних документів і достатньою глибиною розкриття у вторинному ДП.

За основу проведення моніторингу ДП з проблем сільського господарства були взяті покажчики державної бібліографії України - "Літопис книг". Мета будь-якого ДП - це інформаційне забезпечення галузі. Саме аналіз ДП сільськогосподарської галузі за часовий проміжок (3-5 років) дозволяє визначити ступінь досягнення сформованим потоком документів його мети.

Вибір хронологічних меж аналізу (2005-2007р.р.) зумовлений ситуацією, що склалася на видавничому ринку України. Протягом 90-х р.р. існувала тенденція до зниження випуску літератури (це було спричинено кризовим станом українського книговидавництва в цілому). А починаючи з 2000-го року кількість видань літератури з різної тематики, у тому числі і з питань сільського господарства почала зростати. Таким чином, відбулися якісні зміни ДП різних галузей знань.

Дослідження формування потоку вітчизняної книги з сільськогосподарської тематики здійснювалося за такими аспектами:

· кількісний розподіл видань;

· розподіл видань за мовою публікацій;

· розподіл видань за типами та видами;

· розподіл видань за основними тематичними розділами.

З семантичної структури ДП з проблем сільського господарства за 2005-2007 р.р. (Додаток 1) видно, що кожне конкретне видання віднесене до однієї із вибраних згідно “Літопису книг” тем даної тематики. Поняття " тема" є певною мірою умовним.

У таблиці (Додаток 1) показаний розподіл загальної кількості публікацій з питань сільського господарства за основними тематичними розділами в межах кожного року і в цілому за три (2005-2007 р.р.) роки, а також обсяг галузевого документного потоку по темам у відсотках. З аналізу тематичної структури галузевого документного потоку впродовж трьох років, витікають такі висновки: пріоритетною протягом усього періоду лишається проблематика з економіки сільськогосподарського виробництва - 134 (11,2%), рослинництва 311 (26,0%) тваринництва - 303 (25,3%). Другу позицію посідає література з питань ґрунтознавства - 89 (7,4%), агротехніки - 78 (6,5%), лісового господарства - 77 (6,4%), сільськогосподарських машин - 64 (5,3%). Менша частка припадає на видання з питань рибного господарства - 47 (4,.%), бджільництва 38 (3,2%), птахівництва - 25 (2,0%) і невелику частку складають видання з питань добрив - 20 (1,7%), мисливства - 9 (0,8%). Приблизно однаковий рівень випуску видань з тваринництва та рослинництва, рибного господарства, бджільництва, птахівництва та самий малий - з мисливства. Останні складають найменшу частку з випуску літератури (Додаток 2).

Таким чином, по результатам дослідження, найбільшу питому вагу у документному потоці з питань сільського господарства отримали видання з тематики рослинництва та тваринництва, що разом становить понад 50% загальної кількості видань за останні три роки, та видання з питань економіки сільськогосподарського виробництва (11,2%) (Додаток 2). Зрозумілою є тенденція при аналізі окремих років (див. Додаток 3). Починаючи з 2005 р. і у наступні: 2006 р. та 2007 р., по таким темам, як: лісове господарство - 18, 27, 32 = 77; економіка с-г виробництва - 34, 33, 67=134; рослинництво - 85, 98, 128=311 (Додаток 3), тваринництво - 73, 110, 120=303; ґрунтознавство - 26, 19, 44= 89, агротехніка - 14, 33, 31=78, бджільництво - 11, 12, 15=38, відбулося помітне зростання випуску документів. І лише з такої тематики, як рибне господарство - 15, 17, 15; мисливство - 3, 4, 2 (Додаток 4) випуск видань мав тенденцію до стрибка “вверх (2006 р.) - вниз (2007р.)".

В ці роки держава та влада приділили увагу розвитку саме таких галузей, як рослинництво, тваринництво, птахівництво, бджільництво, питанням розвитку економіки сільського господарства, тому й інформаційні потреби фахівців, з кожним роком зростали і відповідно користувачі потребували цієї інформації і були нею забезпечені. У межах галузевого документного потоку з сільськогосподарської тематики найменшою (Додаток 2) є частка літератури з таких питань, як сільськогосподарські будівлі (1, - , 1 = 2 (0,2%)), мисливство (3, 4, 2 = 9 (0,8%)). Такий стан аналізу говорить про те, що такі важливі для людини галузі господарства, як тваринництво, рослинництво, ґрунтознавство, птахівництво, агротехніка потрібні були впершу чергу для розвитку сільськогосподарської галузі, саме ці галузі потрібно було розвивати, піднімати з руїн. Фахівців сільського господарства потрібно було забезпечити відповідною інформацією. Видання літератури з цих питань скеровують потреби нашого суспільства, адже підвищений інтерес до будь-якої теми зумовлює розширення випуску літератури з неї.

Певні типи, види, жанри у ДП засвідчує типовидова структура галузевого потоку книг. Кількісний розподіл документного потоку з питань сільського господарства за типами видань у 2005-2007 р.р. можна простежити за даними таблиці (Додаток 5).

З таблиці (Додаток 5) та діаграми (Додаток 6) простежимо співвідношення документного потоку з сільськогосподарської літератури за типами та видами літератури. Склад галузевих видань за типами літератури характеризується таким чином: найбільшу кількість назв за три роки (2005-2007 р.р.) має виробнича література - 458 прим. (38,2%). Представлена вона такими видами видань: практичні посібники - 205 прим. (17,1%), інструктивні матеріали з виробництва - 253 прим. (21,1%).

Другу позицію займає науково-дослідна література,що складає - 208 прим. (17,4%). Вона представлена такими жанрами, як: монографії - 59 прим. (4,9%), збірники наукових праць - 100 прим. (8,4%), та збірники тез наукових конференцій - 49 прим. (4,1%) (Додаток 5). Подібний видовий діапазон науково-дослідної галузевої літератури зумовлений функціональним призначенням видань різних видів.

Характеристики потребують найбільш важливі види наукової літератури.

Монографія це підсумок пізнання об'єкта сільськогосподарської галузі (в даному випадку). Це зумовлено особливостями ущільнення і нагромадження знань в галузі сільського господарства; ступенем згортання наукового знання; особливою системою доказів його цінності, що вимагає великого фактичного матеріалу, детального зіставлення існуючих точок зору, ретельного визначення вихідних понять. Таким чином, роль монографії в репертуарі книги з сільськогосподарської тематики є специфічною.

У межах свого типу науково-дослідна література з 2005 по 2007р.р. розподілена за жанрами досить не рівномірно. Найбільшу кількість видань представлено збірниками наукових праць - 100 прим. (8,4%), монографій - 59 (4,9%), збірників тез наукових конференцій - 49прим. (4,1%) (Додаток 8). В ході дослідження постерігається тенденція до стрімкого збільшення кількості наукових видань, що ілюструє загальний стан української науки і в галузі сільського господарства: монографії - 5, 19, 35; збірники тез наукових конференцій - 10, 16, 23; і тільки кількість наукових праць має тенденцію до зменшення публікацій - 47, 36, 17. Пов'язано це може бути з проблемами друку у видавництвах, коштами та інш. Відповідно зростає кількість фахівців, до професійних інтересів яких входить сільськогосподарська проблематика. Виникнення ж нового галузевого знання зумовлює появу нових галузевих публікацій відповідного змісту, чим і пояснюється велике збільшення друку монографій.

Третє місце в типовидовій структурі документного потоку посідають видання навчальної літератури - 201 прим. (16,8%) (Додаток 6). У межах років (2005-2007р.р.) відмічається зростання випуску даного типу літератури в 2007 р. - 80 прим., притому, що підручників надходження поступово зменшується - 22, 21, 19, а навчальних посібників зростає - 39, 39, 61 (Додаток 6). Але ці видання є одними з пріоритетних, зважаючи на підготовку фахівців сільськогосподарської галузі багатьма навчальними закладами країни. Домінуючі позиції в репертуарі навчальної книги посідають підручники (5, 2%) та навчальні посібники (11,6%).

Четверте місце по випуску займає популярна література (17,0%). Популярна література сільськогосподарської тематики, яка висвітлює актуальні проблеми розвитку сільського господарства, дуже різноманітна за своїм змістом. Це зумовило виділення серед виявлених у галузевому репертуарі популярної літератури таких жанрів видань, як довідково-популярні, науково-популярні, публіцистичні. Видання у межах років цього типу виходили з друку нерівномірно. Так серед науково-популярної літературиу 2005-2006р.р. простежується тенденція до збільшення (32, 43 прим.), у 2007р. - до зменшення кількості публікацій (18 прим.). А довідково-популярна література з кожним роком кількість видань стрімко зростала (10, 22, 64 прим.). Різкий зріст довідково-наукової літератури викликаний змістом видань. Часто це поради садівникам, огородникам, фермерам, тим хто має свої земельні ділянки та господарство, домашніх тварин.

Зростання випуску такої літератури необхідне і продиктоване інтересами й потребами багатьох категорій споживачів: і тих, хто потребує опанування основами практичних знань з догляду за домашніми тваринами, домашніми квітами, огородніми ділянками, і споживачів з відносно розвинутими інтересами у цій галузі, і, нарешті, серйозних домогосподарок, садівників, огородників, любителів квітів.

Випуск довідкової літератури займає четверту позицію. Довідкові видання включають: довідники, словники, енциклопедії, календарі, каталоги тощо. Це досить популярний тип літератури, розрахований на широке коло споживачів, які цікавляться сільським господарством або професійно з ним пов'язані. Поступове збільшення випуску літератури цього типу за досліджуваний період 2005-2007р.р. - 35, 40, 46, свідчить про те, що цей тип літератури завжди мав і буду мати свого споживача. Якісні зміни в довідково-інформаційному обслуговуванні й трансформовані запити споживачів сільськогосподарської інформації спричиняють потребу в усе нових і нових документах, таким чином і вихід з друку літератури цього типу потребує збільшення.

Мовна структура галузевого документного потоку з проблем сільськогосподарської тематики потребує також аналізу (Додаток 9-10).

В зв'язку з тим, наша держава прийняла Закон про Державну мову, це торкнулося в першу чергу книжкових видань. Майже вся література, що вийшла з друку у 2005-2007р.р. - це література українською мовою. Видання галузевої книги українською мовою перевищило російськомовну книгу майже в 4 рази (78% - українською, і 22% - російською мовою), (Додаток 9). Частка літератури, що виходить з друку українською мовою, поступово й впевнено зростає, що є наслідком належної мовної політики видавництв і державної політики в галузі книговидання. Серед мовних видань з'явилися видання іноземними мовами, хоча відсоток їх ще дуже малий (0,3%).

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що формуванню галузевого ДП з сільськогосподарської галузі притаманні певні закономірності: його зміст і структура органічно пов'язані й зумовлені змістом і структурою забезпечуваних інформаційних потреб фахівців галузі. Репертуар галузевих документів відповідає тематичним потребам сільськогосподарської галузі країни і включає всі типи і види документів відповідно до багатогранності галузевих документно-інформаційних потреб споживачів.

Бібліометричний і змістовий аналіз формування вітчизняних книг з проблем сільського господарства засвідчує, що випуск галузевої книги має характер впевненого зростання. За проаналізований період (2005-2007 р.р.) загальна кількість видань відчутно збільшилася - 326, 381, 490 прим. Наповнення галузевого ДП відбувається з постійним зростанням. Це пов'язано з тими, проблемами в галузі сільського господарства, які потрібно постійно вирішувати так як вони є нагальними проблемами життя країни. У будь-якій державі аграрний сектор економіки займає важливе, особливе місце, обумовлене виробництвом продуктів харчування, сировини для багатьох видів непродовольчих споживчих товарів і продукції виробничого призначення. Рівень розвитку сільського господарства визначає рівень економічної безпеки країни. Розвиток ринкових відносин між суб'єктами господарювання тісно пов'язаний з інформацією. Інформаційне забезпечення сільськогосподарських підприємств усіх форм власності - залог успішного функціонування сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, порівнюючи кількісні та якісні показники динаміки ДП, ми отримали об'єктивну картину стану і розвитку сільськогосподарської галузі, його напрямів. Вивчення галузевого репертуару є документознавчою та статистичною базою для вирішення наукових завдань, планування досліджень, розвитку галузі сільського господарства.

Формування та використання ДП з питань сільського господарства в країні дасть можливість забезпечення:

сприяння сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню у задоволенні інформаційних потреб для вирішення поточних проблем розвитку сільськогосподарської галузі;

доступу урядовців, науковців і фахівців до національних та світових інформаційних ресурсів;

глобального обліку і розповсюдження бібліографічної сільськогосподарської інформації;

формування механізму зворотного зв'язку з користувачами для розробки ефективних заходів щодо вдосконалення їх обслуговування;

прибутковості (у перспективі) господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників, розвитку альтернативного сільського господарства, інформаційного забезпечення сталого розвитку галузі, появи нових робочих місць та зростання доходів населення [1, 15].

Висновки
Провівши дослідження, потрібно зробити наступні висновки:

Сукупність документів утворюють документні потоки, масиви, ресурси, фонди.

Документний потік - організована множина документів (первинних або вторинних), що функціонують (створених, розповсюджених та використаних) у соціальній середі. Він визначається як змінна у часі множина документів, що знаходиться у русі, динаміці та характеризується інтенсивністю, котра виражається кількістю одиниць видань, публікацій, одиниць збереження і т.д. в одиницю часу (місяць, рік).

Документний потік постійно поповнюється новими документами, тому є унікальним способом накопичення повідомлень про навколишній світ.

Для забезпечення якості бібліографічної моделі потоку - вірогідність, повноту, точність, збільшити її прогностичні можливості, спеціалісту необхідні дані не епізодичних кількісних досліджень потоку документів, а статистичний моніторинг профільного документного потоку - безперервне і багатоаспектне статистичне спостереження за його розвитком.

Збір відомостей про документний потік може здійснюватися двома способами: емпіричним нагромадженням індивідуального знання у фахівців інформаційної сфери в процесі професійної діяльності; та на основі спеціально розпочатих досліджень потоку для виявлення певного набору відомостей про нього.

Дослідження мікропотоку може здійснюватися з різними цілями: комплексне, багатоаспектне його вивчення для вдосконалювання інформаційної установи в цілому, добір журналів для аналітичного розпису в картотеку, визначення об'єму і жанрової специфіки потоку газетних публікацій і т.д. В залежності від поставленої мети вивчається певна складова частина документного потоку з даної тематики:

мікропотік документів галузі знання;

вузькогалузевий мікропотік;

проблемно-тематичний мікропотік;

мікропотік документів визначеного типу, виду, жанру в рамках галузі або теми.

Основна методична вимога - повнота виявлення мікропотоку в хронологічних і тематичних границях.

Використовують різні методи вивчення документного потоку: історико-генетичні, книгознавчі методи, типологічні, класифікаційні, статистичні, семантико-лінгвістичні бібліографічний аналіз документів, кількісний, якісний, аналіз інформаційних зв'язків, аналіз структури, та інші.

Спосіб існування документного потоку - рухомість: безперервне поповнення семантично новими елементами, структурні перетворення, постійне використання суспільством. Динамізм документного потоку і викликав до життя ретроспективні бібліографічні посібники з хронологічно триваючим обліком літератури, а потім і поточну бібліографічну інформацію, що з більшим ступенем подібності моделює розвиток документного потоку в самих різних зрізах.

Вивчення потоків науково-технічної інформації дає можливість планувати і керувати розвитком науки, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяльності та вдосконалювати її. Під час дослідження документного потоку застосовують кілька видів аналізу: кількісний аналіз, якісний аналіз, аналіз інформаційних зв'язків, аналіз структури документного потоку.

Для реалізації інформаційної функції та задоволення інформаційних потреб своїх користувачів бібліотеки здійснюють інформаційне обслуговування.

Одним з найактуальніших напрямів розвитку інформаційного сервісу є залучення до фондів бібліотек документів на новітніх носіях інформації. Однак не тільки бібліографічне інформування є принципово важливим у діяльності бібліотек. Останнім часом бібліотеки все активніше приступають до створення й інших видів вторинної інформації - реферативної, оглядової, фактографічної. Корпоратизація на сьогодні є однією з найважливіших тенденцій бібліотечно-інформаційного обслуговування. Бібліотеки об'єднуються задля створення систем корпоративної каталогізації.

Все активніше працюють бібліотеки з Інтернет. Створення бібліотечних серверів та розміщення в мережі унікальних бібліотечно-інформаційних ресурсів і послуг надають світовому співтовариству такий сервіс, як доступ до електронних каталогів бібліотек, електронна доставка документів тощо.

Головними напрямками розширення інформаційного сервісу бібліотек мають стати:

Основу функціонування документних потоків сільськогосподарських бібліотек нового покоління, окрім книг, газет і журналів має становити сукупність спеціалізованих бібліографічних реферативних і повнотекстових баз даних, баз знань, ринкової та фактографічної інформації, дорадчих та експертних систем тощо, які створюються власними силами на рівні світових стандартів, або купуються на вітчизняному та світовому ринках інформаційних продуктів.

Електронний зведений корпоративний каталог (ЕКК) сільськогосподарських бібліотек України містить велику кількість окремих елементів - електронних каталогів усіх бібліотек України мережі УААН та бібліотек інших систем і відомств, що здійснюють збирання, зберігання та розповсюдження сільськогосподарської літератури. Електронні каталоги бібліотечно-інформаційних установ повинні мати ідентичну побудову і спільне програмне забезпечення, яким, з огляду на поширеність і простоту освоєння та використання, обрано ІРБІС - інтегровану систему для інформаційно-бібліотечних ресурсів.

Останнім часом важливим напрямком бібліометричних досліджень став аналіз галузевих документних потоків. У дослідженні галузевого документного потоку вибрана галузь сільського господарства. Правомірність вибору як об'єкта дослідження потоку вітчизняної книги з сільськогосподарської тематики зумовлена тим, що дана галузь є однією з соціально значущих, відрізняється тим, що саме вона є однією з тих, що визначають економічний розвиток країни та відрізняється наявністю широкого кола фахівців, відносною стабільністю потоку первинних документів і достатньою глибиною розкриття у вторинному документному потоці.

Методикою бібліометричного дослідження галузевого документного потоку було передбачено:

визначення закономірностей формування і розвитку галузевого документного потоку;

структурування документного потоку за тематичним, типовидовим, мовним, видавничим та іншими аспектами;

виявлення кількісного наповнення зазначених структур;

визначення основних тенденцій розвитку документного потоку;

розроблення на цій підставі можливих гіпотез вдосконалення потоку галузевої книги.

Основою проведеного бібліометричного аналізу документного потоку з проблем сільського господарства слугували покажчики державної бібліографії України - "Літописи книг". Вибір хронологічних меж аналізу 2005-2007 р.р.

Таким чином, упродовж досліджуваного періоду прослідковується тенденція до збільшення кількості видань з обраного переліку тем (тваринництво, рослинництво, агротехніка, лісництво); більш-менш рівномірно виходила література з питань організації та управління сільськогосподарського виробництва, агротехніки та ін.

Типовидова структура галузевого потоку книг засвідчує розповсюджуваність документів певних типів, видів, жанрів.

Склад галузевих видань за типами літератури характеризується таким чином: найбільшу кількість назв за три роки має виробнича література (38%).

Видовий діапазон науково-дослідної галузевої літератури зумовлений функціональним призначенням видань різних видів, і представлена такими жанрами, як: монографіями (4,9%), збірниками наукових праць (8,4%), та збірниками тез наукових конференцій (4,1%).

Друге місце в типовидовій структурі документного потоку посідають видання навчальної літератури. Третє місце по випуску займає популярна література (16,8%). Четверту позицію займає випуск довідкової літератури.

Випуск видань українською і російською мовами у 2005-2007 р.р. кількісно суттєво відрізнявся. Видання галузевої книги українською мовою перевищило російськомовну книгу майже в 3 рази (78% - українською, і 22% - російською мовами). Частка літератури, виданої українською мовою, поступово й впевнено зростає, що є наслідком належної мовної політики видавництв і державної політики в галузі книговидання.

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що формуванню галузевого потоку вітчизняної книги притаманні певні закономірності, а саме: його зміст і структура органічно пов'язані й зумовлені змістом і структурою забезпечуваної галузі сільського господарства; склад галузевих документів є невід'ємним компонентом певної сфери суспільної діяльності і включає всі типи і види документів відповідно до багатогранності галузевих документно-інформаційних потреб споживачів. Бібліометричний і змістовий аналіз формування потоку вітчизняних книг з проблем сільського господарства засвідчує, що випуск галузевої книги має хвилеподібний характер. На початку 2007р. спостерігається значне зростання кількості видань порівняно з 2005р. За проаналізований період загальна кількість видань збільшилася, тому треба зауважити, що наповнення документного потоку відбувається поступово і зростає, такк ситуація на сьогодні задовільняє попит споживача інформації сільськогосподарської галузі.

Таке формування та використання документного потоку з питань сільського господарства в країні сприяє сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню у задоволенні інформаційних потреб для вирішення поточних проблем розвитку сільськогосподарської галузі.

Список використаної літератури та неопублікованих документів

1. Концепція розвитку сільськогосподарських бібліотек України // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія - 2005. - № 4. - С.6-15.

2. Агаджанян С.А. Анализ информационных потребностей пользователей научно-технической информации в Армении / С.А. Агаджанян // НТИ. Сер.1. Орг. и методика информ. работы. - 2006. - № 1. - С.5-9.

3. Анікіна О. Українські наукові та науково-популярні періодичні видання з агрономії у 20-х роках XX століття / О. Анікіна // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. - К.: Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - 2003. - Вип.11. - С.560-574.

4. Басун Н. Проблеми комплектування фондів (ДНСБ УААН) вітчизняною літературою та деякі шляхи їх вирішення в сучасних умовах / Н. Басун // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. - К.: Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - 2003. - Вип.11. - С.575-579.

5. Бейліс Л. Сільськогосподарські бібліотеки та інформатизація аграрної галузі /Л. Бейліс // Бібл. планета. - 2000. - N 1. - С. ЗО - 31.

6. Библиография естественной литературы / М.П. Гасфер, Г.К. Быстрова. - М.: Книга, 1983. - 285 с.

7. Блюменау Д.И. Информация и информационный сервис. - Л.: Наука, 1989. - 191 с.

8. Василенко О. Статистичні БД у моніторингу інформаційних потреб користувачів бібліотеки / О. Василенко // Наук. праці НБУВ. - К., 2005. - Вип.14. - С.454-460.

9. Вергунов В. Державна Наукова Сільськогосподарська Бібліотека Української Академії Аграрних Наук - скарбниця національного виміру /В. Вергунов // Бібліотеки України загальнодержавного значення: історія і сучасність: зб. ст. - К., 2007. - С.71-96.

10. Вергунов В.А. Історія і сьогодення національної сільськогосподарської бібліографії / В.А. Вергунов // Бібл. вісн - 2006. - № 1. - С. 19-24.

11. Вергунов В. Комплектування фондів ДНСГБ УААН: стан і перспективи / В. Вергунов // Бібл. вісн. - 2006. - № 5. - С.32-37.

12. Вергунов В.А. Наукові та освітні сільськогосподарські бібліотеки в інформаційному просторі XXI ст.: реалії та перспективи/ В.А. Вергунов // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. - К.: Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - 2003. - Вип.11. - С.529-546.

13. Вергунов В.А. Сільськогосподарські бібліотеки в інформаційному просторі 21 століття: реалії та перспективи/ В.А. Вергунов // Культура і життя. - 2003. - №8. - С.2-3.

14. Гордукалова Г. Документальный поток социальной тематики как объект библиографической деятельности. - М., 1990. - 124 с.

15. Гриценко Н. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів у ЦНСГБ УААН /Н. Грищенко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. - К.: Нац. б-ка України ім. ВЛ. Вернадського. - 2003. - Вип.11. - С.583-585.

16. Делійський Р.Й. Інформаційно - бібліографічне забезпечення аграрної науки та виробництва: історія, стан, перспективи /Р.Й. Делійський // Вісн. аграрної науки. - 1996. - N 11. - С.83-84.

17. Дерлеменко В.В. До проблеми створення Національної доктрини розвитку інформаційно-бібліотечної справи та Концепції розвитку сільськогосподарських бібліотек в Україні/ В.В. Дерлеменко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. - К.: Нац. б-ка України їм. В.І. Вернадського. - 2004. - Вип.12. - С. 20-34.

18. Дерлеменко В.В. Інформаційне забезпечення наукових досліджень та розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації у бібліотеках Української академії аграрних наук / В. Дерлеменко // Вісн. ХДАК: зб. наук. праць. - Х., 2001. - Вип.7. - С.69-76.

19. Дерлеменко В.В. Сільськогосподарські інформаційні консультаційно-освітні служби: Монографія. -К.: ІАЕ УААН, 2001. -452с.

20. Дерлеменко В. Сільськогосподарські інформаційно-бібліотечні ресурси і становлення національної системи розповсюдження сільськогосподарських науково-технічних знань та інформації в Україні / В. Дерлеменко // Вісн. Кн. палати. - 2002. - № 2. - С.26-30.

21. Дерлеменко В.В. Система розповсюдження науково-технічної інформації в агропромисловому комплексі України / В. Дерлеменко // Вісн. ХДАК: зб. наук. праць. - Х., 1999. - Вип.1. - С.162-165.

22. Дерлеменко В.В. Співробітництво сільськогосподарських бібліотек та регіональних центрів наукового забезпечення з розповсюдження науково-технічної інформації/ В.В. Дерлеменко // Вісн. Кн. Палати. - 2001. - № 7. - С.25-27.

23. Дерлеменко В.В. Розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації. - Ю: ІАЕ УААН, 1999. - 410 с.

24. 3інченко Л. Документно-інформаційні ресурси у фондах ЦНСГБ УААН/ Л. Зінченко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. - К.: Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - 2003. - Вип.11. - С.602-606.

25. Иванова А.Ю. Библиографические источники в системе рационального природопользования и охраны окружающей среды / А.Ю. Иванова // НТИ. Сер.1. Орг. и методика информ. работы. - 2002. - № 9. - С.6-12.

26. Корнієнко В. Проблеми створення системи вторинних інформаційних / В. Корнієнко // Наук. праці НБУВ ім. В.І. Вернадського. - 2000. - Вип.5. - С.142-151.

27. Крушельницька О. Методологія і організація наукових досліджень. - К., 2003. - 192 с.

28. Кушнаренко Н. Документоведение. - К., 2000. - 460 с.

29. Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів. - К., 2004. - 331с

30. Лопата О. Моніторинг використання інформаційних ресурсів залів періодичних видань / О. Лопата // Наук. праці НБУВ. - К., 2005. - Вип.14. - С.240-263.

31. Минкина В.А. От библиографии техники к информационному управлению: на пути к интеллектуальному преобразованию информации / В.А. Минкина // НТИ. Сер.1. Орг. и методика информ. работы. - 2003. - № 6. - С.2-6.

32. Музика П.М. Інформаційно-наукове забезпечення агрокомерційних структур України /П.М. Музика // Вісник аграрної науки. - 2000. - N 10. - С.67-71.

33. Надеева Н., Царькова Е. Анализ документопотоков организации (на примере архивного отдела Пензенской области) / Н. Надеева, Е. Царькова // Делопроизводство. - 2003. - № 3. - С.100-102.

34. Орлов П.І. Інформація та інформатизація. - Х., 2003. - 724 с.

35. Пілюшенко В. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення. - К., 2004. - 344 с.

36. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів. Практикум. - К., 2002. - 240 с.

37. Проценко М. Інформаційний сервіс бібліотек: сучасний стан і тенденції розвитку / М. Проценко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія - 2004. - № 1. - С.38-42.

38. Ракитянська В. Моделі бібліотечного обслуговування сільського населення Харківської області у нових соціально-економічних умовах/ В. Ракитянська // Бібл. планета. - 2006. - № 2. - С.35-36.

39. Сілкова Г. Інформаційно-аналітині дослідження в структурі інформаційних ресурсів // Кісник Книжкової палати. - 2001. - № 2. - С.14-15.

40. Сорока М.Б. Національна система реферування української наукової літератури: Монографія / НАН України; Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. - К.: Вид-во НБУВ, 2002. - 210 с.

41. Соснін О. Проблеми управління національними інформаційними ресурсами в сучасних умовах // Наука та наукознавство. - 2003. - № 1. - С.16 - 26.

42. Сошинська Я.Є. Відображення документального потоку з історії українського селянства та аграрних віднисин в бібліографічній інформації кінця ХіХ - поч. XX ст. / Я.Є. Сошинська // Тези XXV звітної наукової конференціїпрофесорсько-викладацького складу і аспірантів факультету бібліотечно-інформаційних систем за 1993 - 1994 навч. рік. - К., 1994. - С.54 - 55.

43. Ступак В. Науково-аналітична діяльність у галузі суспільних наук в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку / В. Ступак // Вісн. Кн. палати. - 2000. - № 1. - С.21-24.

44. Філіпченко А. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій. - К., 2004. - 208 с.

45. Цимбал В. Інформаційно - консультаційне забезпечення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів / В. Цимбал // Економіка АПК. - 2003. - № 9. - С.45-51.

46. Швецова - Водка Г.М. Документознавство / Г.М. Швецова - Водка. - К.: Знання, 2007. - 398 с.

47. Шемаєва Г.В. До проблем актуалізації документно-інформаційних ресурсів галузі / Г.В. Шемаєва // Вісн. Кн. палати. - 1999. - № 1. - С.8-10.

48. Шемаєва Г.В. На допомогу реформуванню аграрного сектора економіки /Г.В. Шемаєва // Вісн. ХДАК: зб. наук. праць. - Х., 2001. - Вип.7. - С.152-155.

Додатоки

Додаток 1

Семантична структура ГДП з проблем сільського господарства 2005-2007 р.р.

Додаток 2

1. Лісове господарство (6,4%);

2. Економіка с/г виробництва (11,2%);

3. С/г будівлі (0,2%);

4. С/г машини (5,3%);

5.Ґрунтознавство (7,4%);

6.Агротехніка (6,5%);

7. Добрива (1,7%);

8.Рослинництво (26,0%);

9. Тваринництво (25,3%);

10.Рибне господарство (4,0%);

11.Птахівництво (2,0%);

12. Бджільництво (3,2%);

13. Мисливство (0,8%).

Додаток 3

Динаміка випуску видань з питань рослинництва по роках (2005-2007 рр.)

Додаток 4

Динаміка випуску видань по рокам (2005-2007 р.р.) з питань: с-г будівлі, добрива, рибне господарство, птахівництво, бджільництво, мисливство.

Додаток 5

Типова структура ГДП з проблем сільськогосподарської галузі

Додаток 6

Діаграма співвідношення ДП з проблем сільського господарства за типами літератури по роках (2005-2007 р.р.)

1 - довідкова; (у %)

2 - навчальна;

3 - виробнича;

4 - науково-дослідна;

5 - популярна;

6 - офіційна.

Додаток 7

Співвідношення літератури за типами по роках (2005-2007 р.р.)

Додаток 8

Співвідношення науково-дослідної літератури за жанрами у документному потоці сільськогосподарської галузі по роках (2005-2007рр.)

Додаток 9

Мовна структура документного потоку з проблем сільськогосподарської галузі за 2005-2007 рр.

Додаток 10

Співвідношення кількості публікацій, що вийшли протягом 2005-2007р.р. різними мовами з сільськогосподарської тематики

Страницы: 1, 2