Використання Internet у банківському обслуговуванні клієнтів

Використання Internet у банківському обслуговуванні клієнтів

Підлога виготовлена з антистатичного покриття (антистатичний лінолеум). Інші типи покриття варто обробляти антистатичними речовинами типу «Лана-1».

При експлуатації ПЕОМ необхідно класифікувати шкідливі чинники згідно ГОСТ 12.0.003-74, ССБТ, "Небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Класифікація."

підвищенні значення електричного струму, які можуть проходити через людину при коротких замиканнях електричної мережі;

підвищенні значення статичної електрики.

Порушенням вимог виробничої санітарії є:

підвищений рівень електромагнітних випромінювань

підвищений рівень рентгенівських випромінювань

недостатнє або надмірне освітлення;

підвищений рівень шуму (в особливості при роботі з матричними принтерами);

несприятливі метеорологічні умови.

температура;

відносна вологість;

швидкість руху повітря;

Пожежна і вибухова небезпека

Психофізіологічні чинники:

перенапруження аналізаторів;

монотонність праці;

розумове перенапруження;

емоційні перевантаження.

Джерелами випромінювання електромагнітних полів (ЕМП) в ПЕОМ є електроннопроменева трубка монітору, а також елементи блоків живлення системного модуля, монітору, принтера.

Систематичний вплив на працюючого ЕМП з рівнями, що перевищують допустимі, призводить до порушення стану їхнього здоров'я: поразки кристаликів ока, нервово-психічні захворювання і трофічні явища, випадіння волосся, ломкість нігтів, можуть викликати підвищену стомленість, дратівливість, головний біль, порушення сну, пониження кров'яного тиску, зміну температури тіла і інші явища, пов'язані з розладом центральної нервової і серцево-судинної систем.

Небезпека дії іонізуючих випромінювань обумовлена ще і тим, що людина органами чуття не знаходить його до тих пір, поки не виявиться та або інша зміна в організмі людини.

Рентгенівське і гамма- випромінювання характеризуються також експозиційною дозою, вимірюваною в рентгенах. Біологічний еквівалент рада - бер - доза іонізуючого випромінювання в біологічній тканині, яка створює той же біологічний ефект, що і доза в 1 радий рентгенівського або гамма-випромінювання.

В приміщенні, що розглядається, значення енергетичного навантаження на організм СВЧ опромінювання протягом робочого дня не перевищує 2 Вт год./м2, що не розбігається з нормативними величинами СН 3223-85, ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Електронно-променеві трубки, працюючи при напругах понад 6 кВ є джерелами "м'якого" рентгенівського випромінювання. При напругах понад 10 кВ рентгенівське випромінювання виходить за межі скляного балону і розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Шкідливий вплив рентгенівських променів пов'язаний з тим, що, проходячи крізь біологічну тканину, вони викликають в тканині іонізацію молекул тканевої речовини, що може призвести до порушення міжмолекулярних зв'язків, що в свою чергу, призводить до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Статичний заряд може виникати на незаземлених металевих і діелектричних поверхнях устаткування, на покриттях полови і робочих місць, на панелях стін, існують розряди статичної електрики, що виникають між представниками персоналу і елементами устаткування і т.і.

При роботі на ПЕОМ людина наражається на шумовий вплив з боку багатьох джерел, що є в відділі комп'ютеризації є:

різні приводні механізми (90 дБ);

рахунково-друкуючі пристрої (70 дБ);

вентилятори (90 дБ);

кондиціонери (100 дБ).

При роботі в умовах шуму спостерігається підвищена втомлюваність і зниження дієздатності, погіршуються увага і мовна комутація, створюються передумови до помилкових дій працюючих.

Вухо людини сприймає звуки з частотою від 16 до 20000 Гц. Людина не здатна чути коливання з частотою менше 16 Гц, які називаються інфразвуком, і коливання з частотою більше 20000 Гц - ультразвук. Невизначені шуми, що не доходять до свідомості, також викликають виснаження нервової системи людини, внаслідок чого вони можуть служити причиною порушень в організмі. Межа рівня інтенсивності шуму для оператора ПЕВМ - 80 дБ по нормах радіоелектронної промисловості.

При рівні звуку I>85 дБ персонал повинен забезпечуватися засобами індивідуального захисту.

В відділі комп'ютеризації була проведена заміна матричних принтерів на лазерні. Окрім цього, зниження шуму в самих джерелах досягається встановленням вібропоглинаючих і шумопоглинаючих прокладок або амортизаторів.

Відомо, що організм людини має компенсаторні пристосовні механізми, що забезпечують підтримку певних кліматичних умов нормальної роботи в робочій зоні.

Мікроклімат в робочій зоні визначається наступними параметрами: температурою повітря, відносною вогкістю, швидкістю руху повітря на робочому місці, атмосферним тиском.

Відповідно до вимог системи стандартів безпеки праці (ССБП) параметри мікроклімату визначаються для робочої зони на висоті 2м над рівнем підлоги.

Людина працездатна і відчуває себе добре, якщо оптимальні норми рівні:

температура повітря в межах- 18-22 град.С;

відносна вогкість - 40-60 %;

швидкість руху повітря - 0,1-0,2 м/с

Повітря, що подається в приміщення, обладнане ПЕОМ, системою вентиляції, повинен мати температуру 15-25 град. Запиленість має бути не більш 0,75 міліграми/м3 при розмірі частинок не більш 3 мкм. У холодний і перехідний періоди року допустимі швидкості руху повітря не більш 0,2-0,5 м/с, відносна вогкість - не більш 75%.

Система опалення в приміщенні парове, обладнане системою регулювання температури нагріву.

На організм людини і обладнання ПЕОМ великий вплив виявляє відносна вологість. Якщо вона менше ніж 40%, стає крихкою основа магнітного диску, підвищується знос магнітних головок, виходить з ладу ізоляція проводів, а також виникає статична електрика при русі гнучкого магнітного диску в дисководі. При відносній вологості повітря більш 75-80% знижується опір ізоляції, змінюються робочі характеристики елементів, зростає інтенсивність відмов елементів ПЕОМ.

Регулярне провітрювання приміщень є єдиною можливістю досягнення мінімального рівня концентрації шкідливих речовин у повітрі.

Необхідна кількість приточного повітря при можливості природного провітрювання приміщення на одну людину повинна бути не менш 20 м3/год при обсязі службового приміщення не менш 20 м3. При обсязі приміщення 216 м3 і кількості 8 працюючих осіб необхідна кількість приточного повітря L = 20*8 = 160 м3. Для забезпечення припливу такої кількості повітря у відділі комп'ютеризації банку використовуються два кондиціонери фірми Samsung.

Організація раціонального освітлення робочих місць - один з основних питань охорони праці. Очевидно, що при незадовільному освітленні різко знижується продуктивність праці, можливі нещасні випадки, поява короткозорості і інших захворювань органів зору, швидка стомлюваність.

Освітлення може бути трьох видів:

- природне;

- штучне;

- суміщене.

Штучне освітлення передбачається у всіх приміщеннях, де недосить природного освітлення, а також для освітлення приміщень в нічний час. Суміщене освітлення застосовується при недостатньому природному освітленні, яке доповнюється штучним.

Слід згадати і про таке важливе поняття, як норма освітлення. Норма освітленості приміщення обладнаного обчислювальними системами складає 300 - 500 Лк на висоті 0,8 м над рівнем підлоги .

Як джерела світла застосовують газорозрядні лампи або лампи розжарювання. Внаслідок тривалої експлуатації ламп їх світловий потік знижується на 10-20%. Регулярний догляд за установками освітлення має важливе значення для створення раціональних умов освітлення.

В приміщенні відділу комп'ютеризації розміром 6х12х3 необхідно створити освітленість Ен = 400 лк. На це потрібно 32 лампи ЛБ потужністю 40 Вт кожна, які повинні бути розміщені по 2 шт. в світильники УСП 35, розташовані в два ряди уздовж приміщення. Світильники розміщені в два безперервні суцільні ряди, що є найбажанішим.

При експлуатації ПЕОМ можуть виникнути негативні явища в організмі людини. Розлади, що виникають в результаті постійного виконання дій ,що повторюються, відомі вже багато років і стосуються особливо працівників, що використовують в своїй роботі клавіатуру. При цьому виникає синдром тунельного зап'ястя, викликаючий розпухання сухожилля і що супроводжується постійною біллю при виконанні будь-яких дій, навіть не зв'язаних безпосередньо з професійною діяльністю

Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники по характеру дії поділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження. До фізичних відносяться різного роду перевантаження, які підрозділяються на статичні і динамічні, а нервово-психічні - на розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження і перенапруження аналізаторів.

Для кожної людини є оптимальний діапазон робочої напруги, при певному навантаженні, в межах якої зміни в організмі протікають найекономніше, а робота виконується ефективно. Навантаження нижче і вище оптимального рівня створюють несприятливий вплив на людину.

Об`єднаємо всі досліджені дані умов праці у відділі комп'ютеризації у таблицю 4.1.

Розглянувши наведений метеріал можно зробити висновки про те, що умови праці у відділі комп'ютеризації відповідають всім нормам законодавства про охорону праці згідно зі БНіП 2.04.05-91, ДЕСТ 12.1.005-88, СН 4088-86, ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Таблиця 4.1

Параметри санітарно-гігієнічних умов праці

4.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

При роботі з ПЕОМ виникає небезпека ураження електричним струмом від провідників, що знаходяться під струмом.

Електричні установки, до яких відноситься практично все устаткування ПЕОМ, представляють для людини велику потенційну небезпеку, оскільки в процесі експлуатації або проведення профілактичних робіт людина може торкнутися частин, що знаходяться під напругою. Специфічна небезпека електричних установок: корпуси ПЕОМ виявилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції. Проходячи через тіло людини, електричний струм надає на нього складну дію, викликаючи термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію.

Захист від небезпечних впливів електричного струму при експлуатації обчислювальної техніки в відділі комп'ютеризації банку забезпечується:

застосуванням захисного заземлення або занулення;

захисного відключення;

- вирівнювання потенціалів;

- ізоляцією токоведучих частин;

- застосуванням електричного, електромагнітного і механічного блокування і знаків безпеки;

- маркіровкою, забарвленням монтажних елементів і приводів;

- дотриманням умов безпеки при установці і заміні агрегатів;

надійним контактним з'єднанням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів.

Основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці, є екранування джерел випромінювання. На сьогодні всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус виконаний з спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання.

Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких норма роботи на ПК не повинна перевищувати 50% робочого часу.

Засобами захисту від "м'якого" рентгенівського випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в роботі моніторів, що задовольняють міжнародному стандарту MPR II Low Radiaton, та мають біокерамічне покриття і низький рівень опромінення радіацією. А також застосовуються екрани з сталевого листа (0.5-1мм) або алюмінію (3мм), спеціальної гуми.

В системі заходів, направлених на охорону державної і особистої власності громадян, відвертання впливу на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, питання пожежної і вибухової безпеки займають важливе місце.

Загальні вимоги до систем відвертання пожеж і пожежного захисту регламентуються - СНиП 2.01.02-85 "Противопожарные нормы", ГОСТ 12.1.004 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности", Правил пожежної безпеки в Україні.

По класифікації приміщень по пожежній небезпеці відділ комп'ютеризації відноситься до категорії В, що характеризується наявністю твердих пальних і тяжко горючих речовин і важкогорючих матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.

Пожежна небезпека обчислювальних комплексів може бути обумовлена:

- перевантаженням дротів електричної мережі, яка викликає перегрів струмопровідних частин, загоряння їх ізоляції і в результаті запалювання різних горючих матеріалів, дотичні з ними;

- неякісним виконанням з'єднань електропроводки;

- перевантаженням різних електричних пристроїв, що приводить до їх нагріву і, отже, до можливого загоряння;

- неправильним охолоджуванням електроприладу, неправильним вмиканням його;

- коротким замиканням, утворенням електричної дуги і розжарених частинок металу;

- порушенням режиму роботи системи опалювання, вентиляції і кондиціонування повітря.

В зв'язку з цим можна виділити ряд заходів пожежобезпеки:

не палити і не використовувати нагрівальні прилади у відділі комп'ютеризації;

не від'єднувати і приєднувати кабелі, усувати несправності за наявності напруги в мережі;

не визначати наявність напруги в ланцюзі замиканням клем.

В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро - і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. В данному приміщені відділу комп'ютеризації відстань від стіни до задньої стінки ком'ютера є не меншою 1 м.

При виникненні пожежі рекомендуються наступні дії:

вивести людей і винести матеріальні цінності з небезпечної зони;

викликати пожежну охорону;

вжити заходи по локалізації пожежі;

по можливості, вжити заходи по гасінню пожежі.

Технологічні об'ємні поли виконані з негорючих та тяжко пальних матеріалів з межею вогнестійкості 0.6 ч. Підпільні простори під об'ємними полами поділені незгораємими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0.8 год. на ділянці площею 72 м2.

Для попередження пожеж, вибухів, аварій від перевантажень і коротких замикань в електроустановках здійснено правильний вибір елементів електричних ланцюгів і забезпечено систему електрозахисту. Для гасіння елементів ЕОМ можна застосовувати також легко-механічну піну, заздалегідь знеструмивши установки, оскільки піна є електропровідною.

4.3 Розробка заходів з охорони праці

Розрахуємо загальнообмінну вентиляцію для видалення надлишкового тепла із приміщення відділу комп'ютеризації.

Визначимо обсяг повітря, необхідного для ліквідації надмірної теплоти, що утворюється в приміщенні відділу комп'ютеризації, якщо відомо, що в ньому встановлено 8 комп'ютерів, кожний з яких генерує 200 Вт надлишкового тепла. Прилади освітлення генерують 2% надлишкового тепла від тепловиділення комп'ютерів. Надходження тепла від сонячної радіації складає 5%, приплив теплоти через непрозорі огородження конструкції будинку - 1% тепла, що виділяється комп'ютерами. У приміщенні постійно знаходяться 4 оператора, кожний з яких виділяє 176 Вт тепла. В відділі комп'ютеризації встановлений 1 кондиціонер типу Samsung продуктивністю 900 м3/год. Температура повітря в приміщенні складає 23°С.

Визначаємо загальну кількість тепла, що надходить у приміщення відділ комп'ютеризації. Тепло, що привноситься:

а) устаткуванням

Qнад1 = n x Qоб = 8 х 200 Вт = 1600 Вт,

де n - кількість комп'ютерів, Qоб - надлишкове тепло, що генерується комп'ютером;

б) освітлювальними приладами, сонячною радіацією і через непрозорі огородження конструкції будинку

Qнад2 = Qнад1 (0,02+0,05+0,01) = 96 Вт;

в) обслуговуючим персоналом (категорія робіт легка 1б)

Qнад3 = Qоп х n1= 176 х 4 = 704 Вт,

де Qоп - енерговитрати працівника для даної категорії робіт, n1 - кількість працівників, що знаходяться постійно в приміщенні відділу комп'ютеризації.

Сума всього тепла, що надходить у приміщення відділу комп'ютеризації, дорівнює:

Qнад = Qнад1 + Qнад2 + Qнад3 = 1600 Вт + 96 Вт + 704 Вт = 2400 Вт.

Визначаємо кількість повітря, необхідного для вентиляції приміщення відділ комп'ютеризації, за формулою:

м3/год,

де Qнад = 2400 Вт - надлишкове тепло, с = 1010 Дж/кгград - питома теплоємність повітря, = 1,29 кг/м3, tв = 23°С - температура витяжного повітря, tп - температура припливного повітря береться на 5-10°С нижче температури витяжного повітря.

м3/год

Підрахуємо кількість кондиціонерів, необхідних для вентиляції приміщення відділ комп'ютеризації:

де G - продуктивність кондиціонера Samsung, рівна 900 м3/год.

Таким чином, для видалення надлишкового тепла з приміщення відділ комп'ютеризації одного кондиціонеру Samsung достатньо.

Аналіз досліджуваного приміщення на відповідність санітарно-гігієнічним нормам, нормам з техніки безпеки та пожежної безпеки показав, що параметри санітарно-гігієнічних умов праці відповідають нормативам за державним стандартом. Приміщення відповідає нормам з техніки безпеки та пожежної безпеки. Але слід зазначити, що для підвищення безпечних та здорових умов праці, необхідно банківській установі більше уваги приділяти навчанню та інструктажу персоналу.

Відповідно до положень закону України “Про охорону праці” в установі банку потрібно створити структурний підрозділ - службу з охорони праці, який би здійснював заходи спрямовані на запобігання нещасним випадкам та аваріям у процесі праці, тому що на даний час питаннями безпеки займається одна людина, а чисельність працюючих перевищує 50 осіб. Призначити відповідального за своєчасність проведення повторних інструктажів один раз на шість місяців безпосередніми керівниками робіт, так як за ними закріплений цей обов'язок.

Висновки

Сучасні форми дистанційного банківського обслуговування з'явилися порівняно недавно з появою персональних комп'ютерів, нових засобів телекомунікацій і зв'язку і ряду інших технологій. У побутовому розумінні під дистанційним банківським обслуговуванням мається на увазі проведення банківських операцій без візиту клієнта в банк (на підставі розпоряджень, переданих їм віддаленим способом).

Дистанційне банківське обслуговування має багато форм і назв -- в англійській мові, наприклад, використовуються терміни remote banking, direct banking, home banking, internet banking, on-line banking, phone banking, mobile-banking, WAP-banking, SMS-banking, GSM-banking, TV-banking... Відрізняючись у нюансах, перераховані терміни описують особливі відношення між банком і клієнтом -- управління рахунками на відстані по каналах віддаленого доступу. Всі перераховані вище форми дистанційного банківського обслуговування можуть бути об'єднані під загальною назвою телебанкінг.

Послуги телебанкінга простираються від найпростіших інформаційних сервісів типу одержання інформації про залишок на рахунку до таких складних форм обслуговування, як одержання кредиту в режимі віддаленого доступу або розміщення заявок брокеру на фондовому або валютному ринку. Обслуговування різних сегментів ринку вимагає від банків використання різних технологій, пристроїв і каналів доступу. Канали доступу, тобто засоби комунікації, що використовує клієнт для управління рахунками, можуть бути найрізноманітнішими -- банкомат, телефон, стільниковий телефон із підтримкою протоколу WAP або протоколу обміну короткими повідомленнями SMS, Інтернет, сервіс-центр (Call-центр), personal Digital Assistant, електронна пошта, факс, спеціалізовані інтерфейси до сервіс-провайдерів типу Visa Interactive, Integrion, CheckFree. Банк, що дає своїм клієнтам повний набір сервісів телебанкінга, тим самим стає телекомунікаційним-фінансовим центром, у який по різних каналах стікаються розпорядження клієнтів.

В Україні після першого етапу становлення банківської системи стали з'являтися системи телебанкінга, що розвиваються окремими банками. У деякому змісті вони навіть випереджають свій час, оскільки сама банківська система в нас знаходиться в процесі дозрівання. У розвинених країнах банки давно вже стали цілком необхідною складовою частиною життя населення, а в нашій країні вони змушені постійно доводити свою корисність людям. У більшості розвинених країн заробітна плата перераховується на рахунок у банку, і чимала частина платежів проходить безготівковим способом. Завдання комерційних банків в Україні сьогодні -- стати таким же незамінним елементом життя, як телевізор або телефон. Це можна зробити тільки шляхом надання незамінного конкурентноздатного сервісу. Телебанкінг -- це саме та галузь, що може допомогти комерційним банкам у їхньому просуванні на ринку роздрібного обслуговування.

Таким чином, сьогодні можна констатувати, що український ринок інтернет-банкінга хоч і знаходиться у майже зародковому стані, але поступово збільшує темпи свого розвитку, у тому числі використовуючи можливості інтеграції і розвитки інших послуг, що доповнюють. У цілому українські споживачі вже зараз мають можливість порівнювати, вибирати і користуватися послугами інтернет-банкінга.

Головним поштовхом до поширення телебанкінгу серед населення має стати впровадження Національної Системи Масових Електронних Платежів в Україні. І після цього з'являться реальні перспективи одержати в найближчому майбутньому зростання як кількості банківських інтернет-послуг, так і їхньої якості.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”. (Відомості Верховної Ради, 2001 р., N 5-6, ст.30), редакція закону від 22.06.2004 р. чинна 3 15.07.2004 р.

2. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”. (Відомості Верховної Ради, 1994 р., N 31, ст.286), редакція закону від 11.05.2004 р. чинна з 09.06.2004 р.

3. Закон України “Про Національний банк України”. (Відомості Верховної Ради, 1999, N 29, ст. 238), редакція закону від 03.02.2004 р. чинна з 27.02.2004 р.

4. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”. (Відомості Верховної Ради, 2003, N 36, ст.275)

5. Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (від 17.03.2004 р.)

6. Положення про систему електронної пошти Національного банку України (від 29.12.2004 р.)

7. Закону України "Про охорону праці" (ухвала Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року № 2695-ХII)

8. Інструкція Правління НБУ “Про організацію роботи з готівкового обігу установ банків України” № 69 від 19.03.2001 р.

9. Інструкція Правління НБУ “Про безготівкові розрахунки в господарчому обороті України” №135 від 25.04.2001 р.

10. Інструкція Національного банку України від 28.08.2001 р. "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні" з наступними змінами і доповненнями.

11. Положення про ведення касових у національній валюті в Україні, №72 від 19.02.2001 р.

12. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 21.11.1997 р. № 388.

13. Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні, затвердженим Указом Президента України від 22 травня 1998 року N 505/98;

14. Положення про Ліцензійну палату України, затвердженим Указом Президента України від 16 липня 1997 року N 648/97, і у виконання ухвали Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 року N 1020 ( 1020-98-п )

15. Облік та аудит в комерційних банках / А.М.Герасимович, Т.В.Кривов'яз, О.А. Мазур та ін. / За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Герасимовича. - Львів: Фенікс, 2004. - 512 с.

16. Івасів Б.С. Операції комерційних банків. - К., 1992.

17. Рид Э., Коттер Р., Гилл Э. и др. Коммерческие банки /Пер. с англ. Под ред. В.М. Усоскина. - М.: СП "Космополис", 2003р.

18. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. - М., 2003р.

19. Ачкасов А.И. Активные операции коммерческих банков. - М., Косалтбанкир, 2004р..

20. Мирун Н.И., Герасимовыч А.М. Банковское обслуживание предприятий и населения. - К., 2004р.

21. Панова Г.А. Банковское обслуживание частных лиц. - М., 2004р.

22. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. - К.: “Академія”, 2001. - 320 с.

23. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 220с.

24. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. - 2-ге видання, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 239 с.

25. Лакосник Е. Новые IT для финансовых институтов // Банковская практика за рубежом.- 2004.- № 11.- C. 34-39.

26. Баласинович Б. Стан та перспективи розвитку ІКТ-індустрії в Україні // Банківська справа.- 2004.- № 5/6.- C. 39-48.

27. Недилько А. Место информационных технологий в стратегии развития // Банковская практика за рубежом.- 2005.- № 2.- C. 56-58.

28. Вересюк А. Малый электронный банковский бизнес // Банковская практика за рубежом.- 2005.- № 8.- C. 65-69.

29. Яковенко С. І. Інформаційні технології й реінжиніринг у процесах організації, трансформації та управління корпораціями // Актуальні проблеми економіки.- 2005.- № 10.- C. 222-235.

30. Лищишин М., Шаповалов С., Сажинець С. Інтернет - інструмент розвитку інформаційних технологій // Підприємництво, господарство і право.- 2004.- № 12.- C. 124-126.

31. Яковенко С. І. Реінжиніринг бізнес-процесів шляхом інформатизації управління на підприємствах України // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 9.- C. 118-130.

32. Охоба О. М. Інформаційні технології в управлінні інвестиційними проектами // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 9.- C. 115-117.

33. Бережной О. А. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 9.- C. 26-29.

34. Недилько А. Информационная эволюция // Банковская практика за рубежом.- 2004.- № 8.- C. 65-67.

35. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів ВНЗ/ За ред. В.С.Пономаренка. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 544 с.

36. Карпенко С.Г. Інформаційні системи і технології. Навчальний посібник. - К.:Кондор, 2004 р. - 192 с.

37. Коряк С.Ф., Самофалов Л.Д. Комп'ютерні системи обробки та передачі фінансової інформації. / Підручник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. Самофалова Л.Д. - Харків: “Компанія СМІТ”, 2004. - 290 с.

38. Коцовська Р., Ричаківська В., Табачук Г., Гудзевич Я., Вознюк М.: Операції комерційних банків / 2-ге вид., доп. - Львів: ЛБІ НБУ, 2001. - 516 с.

39. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. Посібник. - 2-ге вид., перероб, і доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 239 с.

40. Савицкий Н.И.. Экономическая информатика. К.:Кондор, 2005 - 429 с.

41. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 1997. - 252 с.

42. Стельмах В.С., Єпіфанов А.О., Сало І.В. та ін. Економічна інформатика. - Суми. Видавництво “Слобожанщина”. 2000. - 260 с.

43. Страхарчук А.Я., Страхарчук В.П. Інформаційні технології в економіці: Навч. посібник. - К.: УКООП “Освіта”, 1999. - 355 с.

44. Уткин В.Б., Балдин К.В. Информационные системы и технологии в экономике. Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 335с.

45. Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку - Львів: Видавництво Львівського національного університету “Львівська політехніка”, 2003. - 268 с.

46. Гриценко Р. Сучасні платіжні технології та їх використання у соціальній сфері // Вісник Національного банку України. - 2004. - №10. - с. 18-20.

47. Джоунс П. Реинжиниринг дебетовых карточных систем // Карт_Бланш. - 2005. - №5. - с.26-31.

48. ДЭффективные кредиты // Бизнес. - 2006. - № 1-2. - с. 32-34.

49. Завальнюк Є. Розвиток прикладної банківської системи з урахуванням вимог міжнародних стандартів: інструментальний аспект // Вісник Національного банку України. - 2005. - №7. - с. 26-28.

50. Запорожець З. Сучасні тенденції у сфері банківських інформаційних технологій // Вісник Національного банку України. - 2004. - №3. - с. 38_39.

51. Запорожець З. Управління банківськими ризиками в контексті інформаційних технологій // Вісник Національного банку України. - 2004. - №10. - с. 54-59.

52. Заруцька О. Проблеми розвитку банківського управлінського обліку // Вісник Національного банку України. - 2005. - №8. - с. 40-42.

53. Интегрированный Front-Office как инструмент развития банка // Банкиръ. - 2005. - №3. - с. 38-40.

54. Івченко І., Гуска І. Комплексна система антивірусного захисту інформаційної мережі НБУ // Вісник Національного банку України. - 2004. - №7. - с. 38-41.

55. Капий А. Интернет-платежи: второе дыхание // Карт_Бланш. - 2005. - №3 - с. 27-33.

56. Капралов Р. Рынок платежных систем: новые горизонты // Банкиръ. - 2005. - № 2. - с. 23.

57. Коваль І., Гаврилюк В. Система електронних міжбанківських переказів НБУ // Вісник Національного банку України. - 2005. - №1. - с. 8-10.

58. Коломієць С. Інтернет-платежі за технологією НСМЕП // Вісник Національного банку України. - 2005. - №8. - с. 18-19.

59. Коломієць С. Перспективи розвитку Національної системи масових електронних платежів // Вісник Національного банку України. - 2005. - №4. - с. 33-34.

60. Кравець В. Інтернет-комерція в Україні // Вісник Національного банку України. - 2004. - №3. - с. 9-12.

61. Кравець В. Інтернет-платежі в системі безготівкових розрахунків // Вісник Національного банку України. - 2005. - № 11. - с. 21-23.

62. Крыжановская Л. Банкоматы стали «умнее» // Банкиръ. - 2005. - №3. - с. 52-53.

63. Куклев К. Карточные продукты для банков // Банкиръ. - 2005. - № 2. - с. 56-57.

64. Лессік Д., Івченко І. Інформаційна безпека банківської діяльності: вимоги міжнародних стандартів // Вісник Національного банку України. - 2004. - №9. - с. 25-27.

65. Марченко В. Комментарии к Положению о порядке эмиссии платежных карт и осуществления операций с их применением // Карт_Бланш. - 2005. - №6-7. - с. 34-39.

66. Махаєва О. Електронні гроші в Європі та Україні // Вісник Національного банку України. - 2004. - №9. - с. 22-24.

67. Примостка Л. Економічні ризики в діяльності банків // Банківська справа. - 2004. - № 3. - с. 16.

68. Развитие Интернет-банкинга Ffktura.ru // Карт_Бланш. - 2004. - №9-10. - с. 47-49.

69. Решетніков П. Досвід використання інформаційних технологій у банківській справі // Вісник Національного банку України. - 2004. - №4. - с. 40-43.

70. Фурман В. Перспективи створення альянсів страхових компаній і банків України // Вісник Національного банку України. - 2005. - №4. - с. 20-22.

71. Харченко В. Нове у використанні платіжних карток // Вісник Національного банку України. - 2005. - №8. - с. 15-17.

72. Хит сезона: «Платежная карта 2005» // Карт_Бланш. - 2005. - №6-7. - с. 6_14.

73. Шпірко А., Прокопенко А. Запровадження та ефективне використання електронного документообігу й електронного підпису в Україні: проблеми, нові можливості, шляхи розвитку // Вісник Національного банку України. - 2005. - №3. - с. 36-41.

74. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - М.: Энергоиздат, 2003. - 800 с.

75. Рожков А.П. Пожарная безопасность на производстве. Учебное пособие. - Киев: Редакция журнала «Охрана труда», 2002р. - 219 с.

76. Сибаров Ю.Г. и др. Охрана труда в вычислительных центрах. - М.: Машиностроение, 2004р. - 192с.

Додаток А

Екранна форма Веб-сайту Промінвестбанка

Додаток Б

Екранна форма Веб-сайту де перед замовленням Картки Клієнт повинен ознайомитись з діючими нормативними документами Банку в електронному вигляді

Додаток В

Екранна форма “Порядку здійснення розрахунків за допомогою пластикових платіжних карток міжнародних платіжних систем та правилами користування картками”

Додаток Г

Екранна форма Веб-сайту для ознайомлення Клієнта з Договором про надання пластикової платіжної картки та виконання розрахунків за операціями з картками

Додаток Д

Екранна форма сайту для ознаймлення Клієнта з Тарифами банку по операціях з міжнародними платіжними картками для фізичних осіб

Тарифи Промінвестбанку по операціях з міжнародними платіжними картками для фізичних осіб в ЄВРО

Тарифи Промінвестбанку по операціях з міжнародними платіжними картками для фізичних осіб в гривнях

Тарифи Промінвестбанку по операціях з міжнародними платіжними картками для фізичних осіб в доларах США

При здійсненні Платіжної операції на території України в гривнях Система використовує розрахункову валюту - гривня. При здійсненні Платіжної операції на території України у валюті, відмінній від гривні, Система використовує розрахункову валюту - долари США. При цьому суму Платіжної операції, яка здійснена у валюті відмінній від долару США, Система перераховує у долари США по курсу, встановленому нею самостійно. При здійсненні Платіжної операції за межами України (по картках Системи VISA Int.) Система використовує розрахункову валюту - долари США. При цьому суму Платіжної операції, яка здійснена у валюті відмінній від долару США, Система перераховує у долари США по курсу, встановленому нею самостійно. При здійснені Платіжної операції в країнах ЄВРО-зони (по картках Системи MasterCard Int.) Система використовує розрахункову валюту - ЄВРО. При здійсненні Платіжної операції за межами України та країн ЄВРО-зони (по картках Системи MasterCard Int.) Система використовує розрахункову валюту - долари США. При цьому суму Платіжної операції, яка здійснена у валюті відмінній від долару США, Система перераховує у долари США по курсу, встановленому нею самостійно. Якщо валюта Рахунку - гривня, а розрахункова валюта Системи - долари США чи ЄВРО; та, якщо валюта Рахунку - долари США чи ЄВРО, а розрахункова валюта Системи - гривня, то подальший перерахунок суми Платіжної операції в розрахунковій валюті Системи у валюту Рахунку здійснюється Банком за комерційним курсом цієї валюти, що встановлюється Банком. Якщо валюта Рахунку - долари США чи ЄВРО відрізняється від розрахункової валюти платіжної системи - відповідно ЄВРО чи долару США, то подальший перерахунок суми Платіжної операції в розрахунковій валюті Системи здійснюється Банком у гривню і з гривні у Валюту Рахунку за комерційними курсами цих валют, що встановлюються Банком. * сума операції, від розміру якої стягується винагорода, включає в себе винагороду установи банку, яка видає готівкові кошти. ** при сплаті готівкою платежі здійснюються в національній валюті України за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу

Додаток Є

Екранна форма для введення Клієнтом данних для замовлення особистої платіжної картки

Додаток І

Екранна форма Веб-сайту де Клієнт обирає філію, в якій збирається отримувати Картку, серед переліку філій, що мають дозвіл Промінвестбанку на здійснення операцій з Картками.

Страницы: 1, 2, 3, 4